... 6 серпня 2016 р.

Ну ось і настав той день коли всі приготування до весілля завершенні і сьогодні я стану дружиною Артема. В 10:00 я повинна була вже бути на місці проведення весілля і поїхати в одній машині, а Артем в іншій. Ми орендували місце в однієї компанії, яка займається весіллями на природі в них є певна зона і для фотосесії і тераса для банкетів, також різні арки роблять для церемонії. В основному все що нам потрібно. Так як зараз літо це доволі актуально і все поруч не потрібно їздити по ресторанах, і зонах для фотосесій.

- Шановні гості! Сьогодні під весільною аркою поєднаються два люблячих серця, дві рідні душі. Напевно кожен бодай раз у житті прагне відшукати свою половинку, відчути взаємну любов. Тож щирими оплесками зустрічаємо! Нареченого!

Артем був дуже красивим нареченим його небесно-голубий костюм так підкреслював всю глибину його очей, що мені просто хотілося зануритися в них з не абиякою силою.

Мені завжди хотілося б щоб тато вів мене до мого нареченого. Ця традиція мені дуже подобалася, що я вирішила втілити її на своєму весіллі.

-  Кожен  батько хоче своїй доньці гідного хлопця. І коли в решті решт такий знаходиться він дає йому своє благословення і виводить свою донечку вже наречену до вівтарю де на неї чекає наречений. Тож по аплодуємо батькові та нареченій!

Завжди хотіла щоб батько вів мене до вівтарю. Ця традиція мені дуже подобалася. Я йшла і тато тримав мене під руку. В мене була надзвичайно красива сукня. Верх з відкритим декольте обшитий стеклярусом і блискітками з відкритою спиною на блискавці. Низ пишний в блискітках трохи нижче колін, ніжно білого кольору. Довгу сукню я не хотіла бо терпіти їх не можу тому так. Коли батько довів мене до арки він пошепки мовив до Артема. «Дивись бережи її адже я відаю тобі найцінніше, що в мене є це свою доньку»

- А зараз батьки нареченої скажуть декілька теплих слів!

- Дорогі дітки ми благословимо вас на щасливий і міцний шлюб,  – мовив лагідним голосом тато.

- Нехай в ньому панує злагода і розуміння. Підтримка і повага, - продовжила мама, яка дивилася на мене з очима повними сліз.

- А зараз найголовніше частина свята офіційна реєстрація шлюбу. Тож прошу працівницю РАЦСУ.

-  Чи згодна ти Даріє стати дружиною Артема?

- Так! Я згодна бути з тобою та хоч усе життя. Ділити з тобою всі радості і проблеми. Бути з тобою у важкий для тебе час. Підтримувати тебе коли тобі важлива моя підтримка. І кохати тебе понад усе на цьому світі. Створювати нашу сім’ю і робити все заради нашого щастя.

-  Чи згоден ти Артеме стати чоловіком Дарії?

- Так! Я згоден бути з тобою навіть тоді коли ти не в настрої, коли кричиш і не задоволена чимось. Я хочу робити тебе щасливою, і коханою жінкою, щоб ти світилася від щастя. І ці промінці заряджали щастям тих хто біля тебе. Обіцяю тобі допомагати по дому і не робити з тебе прислуги. Адже королеви заслуговують відпочивати.

- Тож оголошую вас чоловіком і дружиною! А тепер можете обмінятися обручками.

Спочатку Артем натягнув мені на палець обручку, а потім я йому. Поставивши наші підписи в документах. Батьки постелили нам вишитий рушник де я чекала поки Артем стане на нього перший, а потім я за ним.

- Друзі та близькі можете привітати молодят! – мовила працівниця.

- Вітаю вас діточки! Нехай ваші стосунки будуть міцними і не підвладними проблемам! – сказала бабуся Артема лагідно подивившись на і Артема.

- Вітаю! Я навіть не думав що ти перша вийдеш заміж, – мовив злегка посміхнувшись Міша.

- Вітаю тебе подруго і брате. Будьте щасливими і коханими! – сказала  Аля дивлячись на мене.

- Вітаємо вас дітки! – промовив тато посміхаючись.

- Радуйте одне одного і зробіть все для щастя своєї сім’ї,  – ледь не плачучи відказала мама.

-  Вітаю вас ви чудова пара! – мовив єхидно Алекс явно заздривши Артему.

-  Ти запрошувала на весілля Алекса? – пошепки мовив Артем.

-  Ні, - пошепки відповіла я.

Чомусь мені здається, що Алекса на наше весілля запросила Аля. По зливши чим Артема, але для чого? Немає навіть жодного розуміння з приводу цього. Потім була фотосесії де я з Артемом спочатку самі фотографувалися потім з батьками і друзями. Після декількох кадрів підійшов Алекс. І ми зробили декілька фото з ним. Хоча Артем був явно цьому незадоволений та й я теж. По закінченню фотосесії ми пішли до банкетної тераси, їсти, пити, розважатися.

- Ой щось ми давно гірко не кричали. Гірко молодим Гірко, – мовив ведучий.

- Один, два, три, чотири, п’ять, шість, сім, вісім, дев’ять, десять.

- А тепер всі нумо танцювати! – вигукнув радісно ведучий.

- Дашунь ти йдеш? – запитав в мене Артем глянувши на мене своїм приємним поглядом.

- Попереду перший шлюбний танець тому якось не хочу, - відповіла я і зробила ковток води.

-  Ну тоді сиди відпочивай.

Перший подружній танець ми вирішили танцювати під пісню Михайла Хоми «Наречена». Я насолоджувалася чим процесом. Після танцю всі пішли танцювати, а я вирішила посидіти. І до мене підсів Алекс.

- Дашо мені жаль що сьогодні ти виходиш за Артема. А ще мені  жаль тебе, себе що я так і не зміг зробити тебе своєю!