Учителі, 13 січня 2020

Сьогодні мене дістали люди, які вірять у дива в проєктному менеджменті.

Завжди усьому причина — це людина. Немає у Бога інших рук, окрім наших. Так часто люди не вірять у себе. Так багато обивателів вірять у дива — прості люди, без видінь та вміння бачити інший вимір! Багато хто вірить у месію, який створить для них рай на Землі. Вони готові заради цього навіть трохи постраждати, але часто готові страждати вічно, аби не виявитися цим месією для самих себе.

Іноді це сягає абсурду. Люди вірять, що скопіювавши текст із різних джерел, не відредагувавши його, не проаналізувавши проєкт, можна отримати гроші просто так. Вони вірять у це диво, аби тільки не думати. Краще вірити в нездійсненне, аби тільки не змінювати себе — не вчитися.

Багато людей вірять у всемогутніх президентів, масонів та всесвітню змову. І абсолютно не вірять у себе. Тому й знецінюють людей поряд із собою. Для них головними є матеріальні речі. Ось буде в дитини гарна іграшка в дитячому садку — і буде дитина щаслива. Адже виховательки не важливі. Навіщо вкладати гроші в освіту працівників дитсадка та у підбір кадрів? Адже люди — ніщо. Головне — меблі, іграшки та цукерки на свято. І так у всьому. Головне — сучасне медичне обладнання, і байдуже, що немає кваліфікованого персоналу, щоб на ньому працювати. Головне — будівля театру за три мільйони доларів, і не важливо, що талановитий режисер та актори втекли подалі від директора-самодура.

Я не знаю, чому так багато людей не цінують інших людей.

Чи хтось вважає, що в езотериці якось інакше? Важливі техніки та таємні знання, а люди не важливі? Чи вірите, що десь є стародавні книги з заклинаннями, прочитавши які, можна творити велику магію? Ну, звісно, є такі книги. Тільки вони відкриваються людині, а не наляканій істоті, яка не вірить у себе. Важлива людина. Справжня магія — це розкриття себе, а не манна небесна, що падає на голову.

Так само і з учителями. Важлива людина, а не кількість її знань та кількість адептів навколо.

Моїми вчителями були чудові люди. Люди, а не безгрішні боги. Я сама обирала цих людей. Дослухалася до своїх відчуттів: як мені з ними? І мені з ними було добре. Тамара розповідала, що вчиться магії в однієї сильної чаклунки, але та з поганим характером і їй важко її витримувати. І я подумала: "А навіщо так мучити себе? Терпіти, віддавати великі гроші, щоб тільки більше дізнатися? Зі знаннями ми приймаємо частину світогляду іншої людини. Це аксіома. Вчення — це спілкування. Вчитель розповідає не просто факти та навчає магічних технік — він вкладає учню розуміння цих фактів та технік. І це розуміння нас визначає. Тому я вибирала вчителів серцем.

Моя улюблена Маара — перша, хто показав мені, наскільки важливо вірити своїм внутрішнім картинкам, адже це і є справжнє ясновидіння. Перша, хто сказав мені: "Ти ясновидиця". Учитель — той, хто вірить в учня.

Моя улюблена Солан. Вона розкрила іншу Іолану — справжню, не світлий образ безтілесної душі, а живу сутність. Вчитель — той, хто говорить правду і приймає тебе такою, якою ти є.

Моя улюблена Анаїс щедро ділиться знаннями, заряджає оптимізмом у боротьбі з темними силами, вчить не здаватися. Учитель — той, хто надихає.

***