Енергобаланс, 5 січня 2020

Справедливості не існує. Не думала, що колись прийду до розуміння цього твердження. Є умови, в яких перебуваєш, та дії, які вчиняєш у цих умовах. Є правила, затверджені більшістю. Є енергобаланс. І є закон еволюції, який відповідає принципу розширення Всесвіту.

Справедливості не існує, тому немає сенсу на когось ображатись. Є сенс виживати та розвиватися.

Я завжди вважала себе захисницею справедливості: як у земному житті, так і в енергетичному. Усе було просто: зло було порушенням загальноприйнятих законів моралі. Але з часом для мене ці закони виявилися лише догмами, придуманими людьми, щоб керувати іншими людьми. Злом вважався вчинок, який завдавав фізичної чи психологічної шкоди іншому. Але для мене все не так. Ні злих, ні добрих вчинків не існує. Є лише факти. Убивство, обман, пограбування, крадіжка — це просто факти. Поганими чи добрими їх робить мотивація людини.

Якщо відповідь на запитання: "Людино, навіщо ти це зробила?" звучить так: "Щоб завдати болю", необхідно заглиблюватися, продовжуючи запитувати: "Навіщо потрібно було зробити боляче?" Низка таких запитань має привести до розуміння істинної мотивації людини. Наприкінці відповідь завжди одна: усе пояснює відчуття страху чи кохання.

З такими роздумами я почала шукати способи, як розірвати енергетичний зв’язок із Назаром. Я досі відчувала, як його думки легко досягають мене. Щоразу при цьому бачила його образ на енергетичному рівні.

Я не ображаюся на Назара й не відчуваю жалю щодо його вчинку. І цілком розумію свою відповідальність за любовну історію між нами. Не брехати собі — цінна навичка. Я не виправдовую себе сліпою вірою в слова Назара про кохання, своїми палкими почуттями до нього, магнітною силою енергії Іола, яку відчувала від цієї людини. Я хотіла цього. Хотіла прожити цю історію, хотіла і зустрічей, і поцілунків, і захоплених поглядів. Уже не відчуваючи кохання та підтримки Жені, я хотіла спробувати ще раз божевільний коктейль гормонів у своїй крові — відчути смак життя. І я здобула це, як і біль згодом, та це також було відчуттям життя.

У вчинку Назара немає ні поганого, ні хорошого. Так само, як і в моєму. Є лише факт емоційного зв’язку двох людей. Але щось було не так. Якби я не побачила в Назарі іншу сутність — Аарона, якби це був лише закон тяжіння двох людей, як колись із Олександром, то всі енергетичні зв’язки розірвалися б тієї ж миті, як тільки я цього захотіла. Але я відчувала, що це не так, та ще й Анаїс нагадала про вампіричний канал у моїх грудях. Після історії з Назаром минуло п’ять років, але я досі відчувала себе втомленою від стосунків із цим чоловіком.

Немає справедливості, але є закон енергобалансу. І мій енергобаланс було порушено. Я рішуче увійшла в інший вимір та покликала Назара. Він прийшов втомлений у дивному обірваному одязі, обличчя його було блідим, очі — порожніми.

— Ти грався в кохання зі мною. Навіщо так робив? — запитала я, та він не відповів. — Що змусило тебе погодитися з Аароном та надати йому своє тіло для спостереження за мною?

Назар мовчав і сумно дивився на мене. "Він не скаже — пообіцяв мовчати", — здогадалася я. Потім глибоко зітхнула й промовила:

— Назаре, я не відчуваю до тебе ненависті, злості чи образи. Пробач мені, якщо і я завдала тобі болю, чи то в цьому, чи і іншому житті. Я готова поділитися з тобою своїм світлом.

Обличчя Назара змінилося — в очах промайнули туга й надія, але він не сказав жодного слова. За хвилину я відчула тваринний страх. Він ділився зі мною відчуттям страху та своєї нікчемності.

— Ти не мізерний, ти маєш право на життя. Але через тебе було забрано мою енергію — поверни її.

Позаду Назара виник знайомий темний образ. "Аарон завітав", — посміхнулася я. Але зі мною Аарон не заговорив, нависав чорною хмарою над блідим Назаром. Більше я нічого не змогла дізнатися в іншому вимірі та повернулася в земну реальність.

Наступного ранку я отримала повідомлення від Назара: "Привіт. Як ти? Я хотів попросити вибачення за все. Не минає й дня… щоб я не згадував про це… Я не хотів тобі зробити боляче і не хотів тебе образити. Я зробив багато помилок і мені шкода, що все так сталося. Сподіваюся, у тебе все добре. Ще раз вибач…" Він не писав мені багато років і навряд чи написав би, якби не відчув мою енергетику вчора. Я не вірю у випадковість. У моєму житті їх більше немає, все закономірно й має свої причини.

Мій зв’язок із Назаром перерваний, і все ж енергобаланс ще не відновлений. Мені потрібно забрати свою енергію в Аарона. І тут душевної розмови на енергетичному рівні не вистачить.

З тисячі лекцій Анаїс я згадала ту, де вона говорила про Вищі Сили Справедливості. Ні, це не про земну справедливість, а про ту, що забезпечує принцип енергобалансу у Всесвіті. Одразу побачила суддів у чорних мантіях в іншому вимірі та наважилася подати позов на Аарона до Верховного Суду Всесвіту для повернення своєї енергії.

Щоб подати позов до суду, слід було оцінити енергетичну втрату. Я задумалася, а потім розсміялася: "Ну не в джоулях же рахувати мою енергію? — подумала. — Ні, все набагато простіше — у грошах". Хтось мудрий давно вигадав цю міру енергії у земному житті. "Отже, так: скільки мені грошей потрібно зараз, щоб почувати себе енергетично наповненою? Десять... п’ятнадцять... двадцять... Ні, не вистачає. Двадцять п’ять тисяч євро. Що я зможу купити за ці гроші? Нове авто та путівки для рідних у теплі країни. Цілком згодиться як компенсація за чотири місяці життя в енергетичному мороці та запаморочливому стані. Що ще може компенсувати втрати моєї  енергії? Щасливий збіг обставин для швидкої зустрічі з коханим чоловіком. Потрібні знайомства для професійного зростання та розкриття своїх талантів. Якось так".