Фантасмагорія, 15 березня 2018

Цієї ночі швидко заснула, але за годину мене розбудили. Над вухом прозвучало: "Прокидайся або помреш". Я миттєво розплющила очі. Мене трясло. Було відчуття, що вила сирена, і навколо блимали червоні лампочки: "Віу-віу! Критичний рівень! Віу-віу!" Щоки палахкотіли, тіло накривало хвилями жару. Здавалося, в мене температура під сорок. Енергетичний вимір навіть не довелося візуалізувати — перед очима стояв вогонь. З мого тіла виходили канати. Звідки вони взялися й що означали — я не уявляла. Раптом наді мною пролунало: "Камора". "Господи, що за камора? Що відбувається? У мене що, слухові галюцинації через жар почалися? — подумала. Перш ніж бігти за термометром, я все ж таки набрала в Google це слово. Нічого цікавого не знайшла: якась накладка на стволі рушниці. Але пошуковик запропонував написати "каморра". І я почула: "Це воно". Google видав: "Каморра (від неаполітанського "morra" — зграя, банда) — злочинні структури, які скоюють шахрайства, вбивства й пограбування з політичними цілями. Серед кримінальних структур каморра є найбільш кровожерливою, випереджаючи мафію та ндрангету".

"Шикарне слово! Тільки цього мені не вистачало: неаполітанської мафії на енергетичному рівні", — подумала я й одразу побачила себе як величезну вогняну істоту, навколо якої розташовано п’ять чорних енергетичних згустків. Це й були "каморри". Мене з ними пов’язували канати. Страх закрався в душу, з’явилося передчуття непоправного. "Гаразд, термометр зачекає. Потрібно щось робити!"

Перше, що спало на думку — пустити вогонь по канатах від мого тіла до цих каморр. Я захищала себе й хотіла їх спопелити якнайшвидше. За хвилину на енергетичному рівні палали всі каморри, але більше нічого не відбувалося. Страх посилювався. Мені була потрібна допомога і я написала Маргариті. Вона відразу відповіла: "Випалювати — це старий метод, він руйнівний для обох сторін, це знищення та неприйняття, а отже, протилежне творенню. Якщо відчуваєш сильний негативний тиск — відкрийся центру Землі. Спрямуй до мене бажання допомогти тобі, я переведу все у світло".

Я написала: "Спробую. Дякую".

Маргарита відповіла: "Я про каморру вперше чую. Справді відчуваю, що через тебе йде  багато накопиченого негативу та руйнівної енергії. Важливо все зараз переводити у природний стан. Більше приймай необхідні структури через центр Землі. Я допомагаю тобі, спрямовую потік. Приймай! Багато насильства, вбивств, чорноти... Не зовсім розумію, що це проривається через твоє тіло, але це пов’язане з нашою країною. Багато бруду, ніби прорвало каналізацію! Звичайна людина очманіла б від таких енергетичних процесів, не дивуюся, що тобі погано зараз".

Я повторила: "Спробую все трансформувати".

Але мої спроби запустити процеси переходу в "природний стан" через зв’язок із центром Землі нічого не дали. Я й досі не розуміла суті цих термінів. Методика Маргарити не працювала. Я продовжувала горіти в просторі. Мені потрібно було самостійно вирішити, як себе рятувати. "Добре, якщо вогонь не знищує ці каморри, то, може, ядро Землі їх спопелить?" На енергетичному рівні я попрямувала до центру Землі й увійшла до її вогняного ядра всім тілом. На мить по шкірі прокотилася хвиля неймовірного жару. У мене перехопило подих, здавалося, зараз я знепритомнію. З останніх сил я зробила ривок і пройшла крізь ядро. Одразу ж полегшало. Але каморри не зникли: залишилися по обидва боки від мене. Однак зараз вони були не тими чорними згустками, які мене лякали,  а стали легкими та різнокольоровими.

Маргарита написала: "Я відчуваю, як стало легше, до цього було сильне навантаження. Завжди добре, коли тобі допомагають. Бажай усе переводити в природний стан. На цьому етапі працює більше твоє щире бажання, ніж старі прийоми".

Знала б Марго, що я зробила з ядром Землі! Часу на "щире бажання" в мене абсолютно не було. Я перевела подих і глянула в інший вимір. Побачила там образ Маргарити, яка працювала з різними істотами. Вони з’явилися в згустках різнокольорових енергій замість каморр. "Це вже точно за фахом Марго — відправляти всіх додому", — подумала я й вирішила не брати участі в цьому процесі. Пізніше написала Маргариті: "Відчуваю себе воїном після битви. Голова важка".

Марго відповіла: "У голові все старе, тож бажай звільнятися через центр Землі та бажай приймати нове. Більше приймай структур та все інше необхідне, щоб заповнити звільнені простори природним наповненням. Я тебе не відчуваю зараз. Тобі потрібно звільнитися від старого, зруйнувати перепони. До речі, твій чоловічий каркас був захистом. Дівчинку заглушив воїн у залізних обладунках, потрібно її відроджувати — у ній природна сила твоєї душі".

"Цікаво, чи впоралася б моя внутрішня дівчинка з цією ситуацією?" — подумала я з іронією. Усе ж таки добре, що я маю чоловічі енергії.

Минуло ще кілька хвилин, поступово жар почав спадати. Я страшенно захотіла спати. На енергетичному рівні всі ворожі енергії Марго відправила додому. Я звільнилася від каморр, і моє тонке енергетичне тіло стало величезним, більшим за Землю. "Цікава трансформація", — зауважила я та з відчуттям, що в мене вливається світло, заснула.

Зранку писати повідомлення Маргариті  я не захотіла. Подумала: "Оце так! Чому вона так впливає на мене? Може, досить з мене таких критичних трансформацій? Ще однієї такої ночі я не витримаю. Досить — награлася в напівбогиню". Ми з Марго маємо різне уявлення про світобудову. Я не хочу бути каналом трансформації якихось істот.

Я шукала відповіді: звідки взялися ці істоти? Яку роль відіграє Маргарита в моїх трансформаціях? Але відповіді не надходили.