Попередження від Оксани, 18 грудня 2017

Сьогодні я зустрілася з Оксаною в бабусі в селі. Вона відчуває, що демонічні сили щось замислили. "Я чую, як годинник цокає", — сказала вона мені. Це збіглося і з моїм видінням. До мене знову приходив демон, хотів домовитись. Я його не слухала та прогнала. На прощання він сказав: "У вас час до Різдва". У Оксани передчуття, що все закінчиться дуже погано:

— Ти постраждаєш, — сказала вона мені.

— Так, я відчуваю загрозу, але як усе буде — ніхто не знає.

Ми розмовляли з Оксаною посеред нашого двору. Якоїсь миті за хвірткою ми почули гучний звук — наче щось величезне луснуло чи впало.

— Ми не самі, — сказала Ксенія.

— Щоб нас ніхто не чув, потрібно було створити захисну сферу з енергії та ввійти до неї, — схаменулась я, але було пізно.

— Ксеніє, до Різдва треба знайти відповідь: як ти пов’язана з демоном? Ти можеш покликати покійну прабабусю й запитати у неї.

— Я дуже слабка, мене відрізали від підтримки роду, тож я потребую допомоги тієї  іншій ясновидиці.

— А мені варто зрозуміти, чому я була втягнута в цю ситуацію. І який урок маю засвоїти. Може, після цього стану невразливою для темних сил. Зустріньмося всі втрьох у Skype?

— Добре, домовились, я тобі напишу. Бережи себе! — Ксенія обійняла мене на прощання.

Я думала над цією ситуацією. Чому демон може приходити до мене та погрожувати? Чи я можу  допомогти Оксані? Чи маю їй допомагати? Чому ця історія з демоном мене має навчити?

Це моє випробування. Я завжди була така: лізла допомагати та відстоювати справедливість, навіть коли не просили. Ця ситуація для того, щоб я вийшла з ролі "рятівника" й не скотилася в роль "жертви". Оксана відчуває, що я найвразливіша, та я налаштована оптимістично: що не вбиває, те робить нас сильнішими. "Так гартується сталь", — жартую я про себе.

Тепер я завжди відчуваю, що за мною спостерігають.

***