Консультація, 11 серпня 2016

Моя історія почалася, коли я випадково натрапила на сайт із цікавою статтею про ангелів-охоронців. На сайті можна було замовити консультацію в енергетичного майстра з екстрасенсорними здібностями. Для мене це було щось нове. Тоді я не знала, що так можна: поспілкуватися з ясновидицею через Skype.

Із усіх заявлених на сайті майстрів я вибрала Маару. На відео вона була живою, природною й не вдавала великого гуру. Вчителя визначає не те, що він говорить, а те, яка атмосфера довкола нього. Навколо Маари була атмосфера любові. Тож тиждень тому я домовилася з нею про дату й час зустрічі. У призначений день та годину ввімкнула Skype.

Дівчина із зовнішністю голлівудської актриси Шарліз Терон усміхалася мені з екрана ноутбука.

— Я тебе уважно слухаю, — на мене дивилися променисті очі Маари.

— Я хочу прокинутися, — відповіла я.

— Ну так прокинься!

Ми разом розсміялися, і від цього стало тепло.

— Ох, якби все було так легко! — додала я і почала свою розповідь. — У мене немає дару ясновидіння чи ясночуття, але в мене є мої незвичайні сни, я їх називаю "напівсни". Зараз такий період у житті, коли все добре, але одночасно не знаю, які цілі ставити перед собою. Мене нічого не цікавить у матеріальному світі — я хочу розвиватись духовно. Разом з тим, мене завжди лякали різні духовні практики та школи, оскільки боялася потрапити в секту. Однак те, про що ви говорите у своїх відео, мені відгукується, тому я наважилася на спілкування з вами, — швидко проказала я.

— Добре. Розкажи про себе трошки, — попросила Маара.

— Я люблю своє життя, усім задоволена. У мене є чудова донька Аліса, їй п’ять років. Я заміжня, але з чоловіком ми не живемо разом, і мене це влаштовує. Я завжди була емоційною мрійницею. У юності жила у двох світах одночасно: вигадувала історії та проживала їх у своїй уяві. Це могло тривати кілька днів. Інколи було так нудно, що я вигадувала інші світи. А ще я маю мої напівсни. Вони настільки реалістичні, що я живу там паралельним життям. Часто літаю в них або граю роль захисниці — виставляю руку поперед себе, говорю незрозумілою мовою й тоді відбуваються дивовижні речі.

— Світлано, а розкажи про кохання у своєму житті.

— О, про кохання — це надовго, — засміялася я.

— Ну спробуй якось...

— Розкажу про чоловіка. У мене з ним була яскрава любов-пристрасть. Ми познайомилися в інтернеті. Він із іншого міста, приїхав до мене й усе швидко склалося. Ми одружилися і в коханні в нас народилася дівчинка. Але потім... Потім усе стало якось… Навіть не знаю, як… Напевно, народження доньки мене змінило. Ми почали віддалятися, і в якийсь момент з’явився інший чоловік, який почав мене завойовувати. Тоді я прийшла до чоловіка й розповіла: мовляв, так і так — з’явився залицяльник, який мені не подобається й дошкуляє своєю увагою — що мені робити? А чоловік ніяк не відреагував. Для мене це було незрозумілим. Я кілька разів намагалася відверто поговорити з ним, пояснити, що мені потрібна підтримка, але я її не отримала. У результаті з іншим залицяльником нічого не вийшло, але і з чоловіком бути я вже не змогла. Мабуть, так потрібно було. На свій день народження сказала йому, що найкращим подарунком буде, якщо він піде.

— Цікава історія. Добре, а якщо поставити цих двох чоловіків поряд, то з ким із них буде відчуття незавершеності стосунків?

— Напевно, із залицяльником.

— Тоді подивімося прив’язки на його прикладі. Потім ти зможеш зробити таке з рештою чоловіків, якщо тобі це буде потрібно.

Маара зробила глибокий вдих:

— Просто заплющ очі й уяви його перед собою.

Я деякий час намагалася уявити Назара. Але нічого не виходило.

— Вдається?

— Ні.

— Тоді згадай відчуття, пов’язані з ним: тепло, запах, щось подібне. Усі наші взаємини, любовні чи будь-які інші — це енергообмін. Енергія між двома людьми перетікає через енергетичні канали. Вони схожі на трубочки. Подивися, чи є в тілі трубочки.

Я уявила своє тіло й намагалася відчути, де ж у мені ці трубочки. Це тривало секунд десять. Моя фантазія намалювала їх у животі.

— Начебто є. Я не впевнена, але вони з правого боку внизу живота.

— Як ти почуваєшся, якщо уявити, що від тебе до нього тече енергія?

— Мені це не подобається, я не хочу цього.

— Цей канал заходить всередину твого енергетичного тіла, як загострений олівець. Вхопи його руками, як трубочку, і витягни з себе. Потім скрути й поклади поряд із собою.

Минуло ще секунд десять, і я відповіла:

— Уявила. Можна сказати, зробила.

— Десь ще є такий самий канал?

В уяві з’явилися невиразні обриси мого тіла, внутрішній погляд знову сфокусувався на животі, і я побачила образ чорної діри.

— Схоже, що ліворуч у животі дірка.

— Так. Вона стосується цієї людини? — запитала Маара.

— Думаю, ні.

— А що вона робить, ця дірка у твоєму тілі? Звідки вона взялася?

— Я не знаю.

•  Спробуй зрозуміти, як вона працює, що відбувається з твоєю енергією, коли ти відчуваєш її в тілі?