Щоденник естетичної реальності
День, який вона хотіла зупинити.
1.10.
Дім був прикрашений.
Кульки, стрічки, маленькі деталі, які Христина вибирала довго і уважно.
Мімі бігала по кімнаті, раділа, гралась.,
Її день народження виглядав справді щасливим.
Христина усміхнулась.
Щиро.
Але іноді просто завмирала, дивлячись на неї.
Наче намагалася запам'ятати кожен рух.
Вони гуляли.
Фотографувалися.
Гралися.
І це був один з тих днів, які виглядають ідеально зовні.
Але ближче до ночі все стало тихішим.
00:30
Христина сиділа за ноутбуком і монтувала відео з цього дня.
У кімнаті горіла тільки лампа.
На екрані - щаслива Мімі, свято, рух, світло.
Вона зберегла файл.
І ТИША стала ще глибшою.
Вона перевіряла валізу.
Перевірила документи.
І довго сиділа просто біля Мімі. Поки та спокійно спала....)))
Нічого не кажучи....
2 жовтня.
Ранок.
Вона майже не говорила.
Робила все автоматично...
Мімі ходила за нею, не відходячи ні на крок.
День.
Час тягнувся повільно.
Кожна дрібниця відчувалась останньою.......
Вечір.
Валіза вже стояла біля дверей.
Христина довго дивилась на дім.
Потім сіла поруч з Мімі і обіійняла її.
Довго.......
Без слів......
21:15
Вокзал.
Шум, люди, рух.
І вона, ніби окремо від усього цього.
Потяг.
Посадка.
Останній погляд назад.
У вагоні вона сіла біля вікна.
Місто почало віддалятись.
Вона дістала телефон.
І зробила коротку stories:
" Я в дорозі....."
#274 в Молодіжна проза
#464 в Сучасна проза
Відредаговано: 30.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
