Місто, де кожен день може стати красивим.
Маленькі історії одного тижня.
Відео, яке мало бути ідеальним.
За тиждень до дня народження Мімі.
Поки все ще як завжди!
Те, що вже не відмінити.
Між планами і реальністю.
День, який вона хотіла зупинити.
Між двома точками.
Не так, як уявлялось.
Рівень, до якого треба дорости.
Те, що залишаю для себе
Світло знайомих вулиць.
Трохи звичайного життя
Кава біля моря.
Те, що залишилось після розмов.
Коли ритм зупиняється.
Рівень, який не питає дозволу.
Маршрут, який з'явився сам.
Цифри, які починають тиснути.
Коли тебе знову бачать.
Між спокоєм і наступним кроком.
Точка відбору.
Коли рішення вже прийнято.
Не всі радіють чужому зростанню.
Статус " прочитано".
Ті, хто помітили тишу.
Між сторінками Чернігова
Півтора місяця до іншого рівня.
Текст
headset
Аудіо
У вас з'явилася можливість прослуховувати аудіо цієї книги. Для прослуховування скористайтеся перемикачем між текстом й аудіо.
ОК
Між планами і реальністю.
29 вересня.
Христина купувала речі до дня народження.
Маленькі прикраси, смаколики, нову іграшку для Мімі.
Вона хотіла, щоб цей день був ідеальним.
Щоб нічого не зіпсувало його.
Але кожен пакет у руках відчувався трохт важчим, ні мав би бути.
Ніби разом із подарунками вона несла щось інше - думку про від'їзд..
30 вересня .
Остання відеозутріч перед від'їздом почалася рівно за розкладом.
На екрані були люди, з якими вона мала співпрацювати.
Говорили про проєкт, зйомки, графіки, дедлайни.
Все звучало серйозно і вже не як " можливість" , а вже як реальність .
Христина відповідала спокійно.
Навіть професійно.
Але коли дзвінок закінчився, вона довго не рухалась.
Просто дивилась на темний екран ноутбука.
Потім повільно відкрила валізу.
Вона почала складати речі.
Повільно....
Одна річ - одна думка.
Футболка - день.
Зарядка - вечір.
Камера - робота.
І весь час поруч була одна думка, яка не відпускала.
МІМІ....