25.12.2066

Я попросила у благочинної блокнот, де і буду писати все що відбувається. Зараз четверта ранку, я акуратно підклеїла перший листочок. Через 15 хвилин треба вставати. Але я вже не сплю. У нас дуже тихо, сестра Марія спить поруч. Нам всього по 23, і постиг у нас був недавно. Це було урочисто, я була в білому - як наречена. Священник тричі спитав чи готова я, а потім у мене зрізали волосся і покрили голову. 

Сьогодні розпорядок майже такий як і завжди. Встати, прочитати ранкове правило, зібратися, піти на утреню, поснідати… Довго писати. Уже час, сестра прокинулася… 

… Матінка послала нас на межі монастиря, треба забрати дітей зі зруйнованого міста. Я, сестра Марія, сестра Катерина і ще декілька послужниць. Сподіваюсь, з дітьми все добре… 

… Це страх божий. Як тільки ми покинули стіни монастиря, у нас і роти повідкривалися. Добре хоч вуалі все заховали. Земля чорна, дерева чорні, небо чорне, дихати важко. Коли ми добралися до міста, то побачили самі руїни. Розумні будинки, лікарні, магазини - все це було спалене вщент. Діти і декілька дорослих ховалися в церкві. Старий священик сказав, що попіклується про дорослих, тож ми не стали сперечатися. Діти були дуже голодні. Я роздала їм булочки і вони ділилися з батьками. Найменші нас злякалися. Ми теж були в чорному, тож виглядали для них як демони. Мабуть. Після того як ми посадили їх в машину і погрузили речі, одна з жінок підійшла до мене і попросила передати матінці-настоятельці що в місті ще є виживші. Вони ховаються в підземках і церквах. Я погодилася і ми рушили назад. По дорозі додому я думала про тих хто залишився. Чому ми їх не забрали? Монастир великий, вони могли б працювати і жити на території. Коли ми приїхали, я відразу ж пішла до матінки щоб передати їй слова тієї жінки, але благочинна мені сказала що ігуменя зайнята і зараз не може послухати мене. Тож я все розповіла їй. Сподіваюся, вони відправлять когось, щоб забрати людей… 

… Перед вечерею нас з сестрами Марією і Катериною покликала матінка-настоятелька. На всі наступні дні нашим послухом буде догляд за дітьми, а також їх навчання і підготовка до служіння в майбутньому. Це дивно…