Щоденник божевільного

25.04.2024

Хотілосяб доокола обходити політику. Бо це таке лайно в яке вляпаєшся і воно ще потім довго смердить. Тим не менш вона має вплив чи не до кожного аспекту нашого життя. Мені просто дуже неприємно дивитись на те як наші політики можуть часом на рівному місці із колишніх союзників робити собі ворогів. З Росією все ясно. Не до кінця мені зрозуміла позиція до Польщі. А тепер ми. Ми ж такі самі українці, які донатили і допомагали чим могли людям піся нападу тут за кордоном. Тепер всі під одну планку "Ухилянти" що говорити про тих хто вибрав для себе іншу країну вже давно 5 ,10 чи 20 років тому. І але ще не встиг отримати громадянство. То щож ми виходить наш вільний народ, що не є рабський. Так, саме так себе відчуваєш. Що в тебе є господар чи власник, чи просто хазяїн як у собаки. Вони не розуміють. Що чоловіки з дебільшого не хочуть воювати не через те що бояться росіянців. А через те що бояться наших гнилих, корупованих, розжертих командирів для яких твоє життя це просто чергова цифра у докладі і не більше. Твій голод і холод їм буде не знайомий. Плач твоїх дітей родичів їм буде не чутний. 

І щож тепер? Раніше, хто хотів повернутись додому щоб піти на фронт міг би відчувати хоч якусь гордість за себе. Тепер жеш тобі скажуть "Приїхав бо мусив". І то ти не можеш гарантувати собі що ти доїдеш додому, що ти побачиш рідних чи близьких. Бо тебе викрадуть або ще на кордоні або по дорозі додому з маршрутки і крапка.

З мене патріот ніякий, я співчуваю тим хто зараз на війні, тим хто змушений це пережити. Побачити те що ніколи не забудеш. Але як я сказав наша влада обісралась по повні вуха.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше