Чесно? Не знаю з чого почати, бо вже хочу закінчити. Немає настрою писати. Перед цим у мене був стимул що до часу. Я не знав скільки у мене його є. Якщо дивитись правді у вічі то я і тепер не знаю. До цього мій світ перевернувся догори дригом. Після того як біопсія показала що все добре. На диво самому собі я не пригав від радості. Часто звучить думка людей про когось. Типу вони не розуміють якихось дій та вчинків. А що робити коли ти не знаєш себе. Яка твоя реакція буде на різні несподівані речі. Чого ти хочеш. І чи ти дійсно цього хочеш чи просто щоб було не гірше а то і краще ніж у когось.
Дивно.
Я заганяю себе у кут. Мої думки не виглядають так дивно поки їх не напишеш.