29.02.2024

    Ранковий секс, за тим розігріта в мікрохвильвоці вчорашня кава. Бо шкода було вилити. Митя вчорашнього брудного посуду в холодній воді. Два бутерброди на скору куку, для мене і для неї. П'ять хвилин розмов про те що наснилось. П'ятнадцять хвилин дороги в запотівшому авто, до роботи з якої вже звільняюсь другий рік поспіль. Але все ще долаю кожен буденний день той самий маршрут в п'ятнадцять хв . І знову дванадцять годин коту під хвіст. 

    А як пройшов ваш ранок?

     Не знаю чи вам сподобається такий формат? Але я як і більшість авторів попри всю свою несамовиту скромність, є надзвичайним егоїстом який робить це виключно для себе. Питання, для чого? Це власне цікаво зрозуміти і мені самому. Саме більше люди хочуть розібратись у собі. Вони хочуть дізнатись з якого тіста зліплені, для цього проходять добровільно іноді ні, різні тести та випробування. Що ж, я не виключення. Хто ти? Таке питання можете задати не тільки ви мені, а я і сам міг би про це спитатати. Звідки ці думки? Які не можуть залишитись в рамках мого мозку, або простого банального висловлювання. 

     Доречі, на рахунок написання. Я пишу коли у мене є на це час і бажання. І пишу я одразу сюди. Так що коли зустрінете помилки чи незрозумілі слова то вибачайте. Краще не буде. І взагалі якщо ви шукаєте тут помилки в тексті щоб звинуватити мене в тому що я не вмію писати. То я вам більше скажу. В мене легка форма дислексії. Якщо ви мене посадите прочитати в слух мій же текст я думаю вмене чітко це вийде зробити з десятого разу, і то якщо це взагалі вийде. Одного разу я взявся озвучити своїж вірші для того щоб робити короткі відео. Як бачте я цим далі не займаюсь. Так що мені начхати на критику що до цього. Після того як я почув що після Хемігуея виправляли текст щонайменше п'ять разів. Я дав собі спокій. Всеж уява і вміння висловити думку, так цікаво, щоб ви її захотіли прочитати . Є більш значним пріорітетом ніж граматична естетика. На той випадок якщо ви подумали що я порівнюю себе з Ернестом. Ні, я просто хотів сказати що навіть письменники такого рівня і то не святі у правописі. 

        Мене завжди цікавило моє місце у соціумі. І в мене іноді таке враження що його там немає. Моя поведінка завжди трохи видається дивною. Навіть моя дівчина з якою ми у стосунках і живемо вже понад півтора року не одноразово говорить мені про це. Іноді я і сам про це думаю. Але нічого не можу з цим зробити. Що до друзів. Звісно в мене є люди з якими я спілкуюсь час від часу вже протягом багатьох років. Але рідко кому вдається терпіти спілкування зімною щоденно. В мене раніше були друзі. У різні періоди життя у мене з'являвся так би мовити "Кращий друг"- але так вийшло що всі вони так чи інакше своїми вчинками зрадили нашу дружбу. Не здивуюсь якщо вони думають про мене те ж саме що і я про них.