Глава 3. Щоденник бажань

Після сварки з мамою, Ембер пішла до крамниці Дюка Морлі. Проходячи вулицями, повз будинки і квартири жителів Ліло, дівчинка чула сварки і скандали між дітьми і батьками. Між сім'ями і сусідами. Виною тому Ембер вважала закриття крамниці. Проходячи під ще одним вікном, з якого долинали ті ж крики, Ембер остаточно зрозуміла, що без крамниці, всьому Ліло, погано і сумно. Однак, в якийсь момент, Ембер побачила щоденник, який лежав на тротуарі. Підійшовши до нього, Ембер подумала, що він впав з вікна, але всі вікна над нею були закриті. Тоді вона підібрала його і розкрила. Перегорнувши двадцять сторінок, Ембер зрозуміла, що щоденник порожній. Дійшовши до лавки, вона вдивлялася у вітрини. Які ще недавно були заставлені сотнями іграшок. Пройшовши вздовж всієї лавки і обійшовши її двічі, Ембер зібралася йти додому. Однак, прямо перед її очима з-під зачинених дверей лавки, викотилася ручка. Це було дуже дивно, адже магазинчик був закритий. Взявши звідки не візьмися з'явилася ручку, Ембер була в шоці. Перед нею стояв Дюк Морлі. Ти знайшла секретні речі крамниці, Ембер, – сказав Дюк. Цей щоденник і ручка були завезені мною в сто десятій вантажівці. Це – щоденник бажань і чарівне чорнило, Ембер. Продовжував говорити містер Морлі. Але чому, чому я вас бачу! Це не важливо, Ембер Веллі. Але Морлі. Відтепер у тебе є п'ять бажань, які ти повинна записати в щоденник цією ручкою, а на ранок наступного дня вони здійсняться. Я буду наглядати за тобою і в скрутні моменти допомагати. Добре, містер Дюк, я зрозуміла. Біжи додому, Ембер, і думай над бажаннями. Думай над бажаннями!