Щоденник
20.07.2018 р. Ледве-ледве торкатимусь струн
Ледве-ледве торкатимусь струн,
Прошепчу, тільки так, щоб до неба.
Ти, чий образ зринає, як струм,
Ти, що знаєш, кому скільки треба.
Ти, що зважив. І що віднайшов.
Ти, що твориш. І що відміряєш.
Ти, що якось так просто прийшов...
Що в глибини усі проникаєш.
Ти - чим дихаю. Ти - чим живу.
Ти - що п'ю і чого напиваюсь.
Ти - Хто знає, куди я іду.
І чому не іду, не питаєш.
Ти, Хто знаєш страхи у пітьмі.
Ти, Хто знаєш безсилля зрадливе.
Як же хочу туди, де Твій дім!
І присутність Твоя - ніби злива...
Як же хочу іти, не боятись,
Не зважати на те, що чуже!
Серцем чути й безтямно змагатись,
Поки Дух Твій мене береже.
І сміятись, радіти світанку,
І молитви шептати Тобі
Із любов'ю похмурого ранку
І в вечірні холодні дощі!
Із глибин Тобі вірші писати
І співати дивацькі пісні.
На коліна в пошані ставати
І вклонитися, Отче, Тобі...
Тільки знаєш, отак, щоб, як вперше.
Шепотіти Тобі про любов,
Коли в трепеті стукає серце,
Коли пальці тремтять знов і знов...
Або зовсім не так. Та з Тобою.
Мій Боже. Предивний. Живий.
Напишу це для Тебе з любов'ю,
Буде сумно - відкрий цей "сувій" :)
Відредаговано: 08.06.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
