04 серпня 2023 р.

Сьогодні пройшов мій перший робочий день у ролі фінансиста, можеш мене з цим привітати. Колеги в мене дуже милі, поки що допомагають. По їх обличчю я бачу, що вони не зовсім розуміють, що взагалі я тут роблю. Та я і сама розумію, що все це не для мене. Все своє життя я будувала кар'єру зовсім у інший сфері, і мала в цьому успіх. Ти би сказав, що я роблю помилку і був би прав на всі сто відсотків. Але зараз повернутись у колишне життя без тебе я зовсім в незмозі. Але пройде час і я повернусь, я на це дуже сподіваюсь.

Сьогодні мені снився сон, як я вперше тебе побачила. 

На вулиці була осінь. Холодний вітер тріпотав мою рожеву сукню та біляві локони. Легенькі туфлі були мокрі від калюж, які залишив ранковий дожчик. В руках я тримала новенький блокнот в перебувала повністю в своїх мріях.  Я тільки-но закінчила роботу і мені як найшвидше хотілось опинилися в теплому і затишному місці, щоб почати писати нову історію. Той день хоч і був неприємний, але ця погода мене неймовірно надихала.

А ти .... Ти в той день просто пройшов поруч. Твої зелені очі світились від щастя, я напевно ніколи їх не забуду. Бездоганно виглажений костюм і як завжди твоя улюблена біла сорочка, верхні пуговки якої були розтібнуті. Ти легенько зачепив мене плечем, чи то випадково, чи спеціально. Я цього вже так і не дізнаюсь. 

Ми тоді ще незнали, що доля приготувала для нас. 

Весь той вечір я провела вдома за чашкою чаю і повністю у своїх думках. Той день застав початком написання моєї першої книги. Ти завжди дивувався чому мій герой був так схожий на тебе. А я тобі завжди відповідала, що списала його с хлопця якого зустріла на вулиці.

А десь через тиждень від тієї зустрічі, я сиділа в кафе, та писала книгу. Як почула, що стул поряд зі мной відвигають і піднявши очі я знову зустрілась с тими очима, які надавали мені спокою вже кілька днів. Тільки в них вже не було того щастя, а була рішучість і десь далеко печаль. 

-- Привіт - посміхнувся ти. Я не могла відірвати погляду від твоїх губ. Посміхався ти, а квіти проростали у мене на душі.

-- Привіт.

-- Не хочеш за мене заміж? - це було так дивно. 

-- Вибач, що? - ця пропозиція викликала в мене тільки нерозуміння. 

-- Це тільки формально - постарався запевнити ти мене. 

-- Не зрозуміла - цей дивний діалог вже почав мене лякати. 

-- Я не хочу одружуватись с тією страшилою. А ти гарна. Та й я тобі не потрібен. Від цього моє життя зовсім не зміниться. Ти будеш жити зі мною, але кожен матиме своє життя. Я буду тебе забезпечувати, ти нівчому не будеш мати нужди. 

Як же ти в той момент помилявся. 

-- А ти не думаешь, що я можу бути вже одружена? - з вивозом запитала я.

-- Ну, якщо це правда тобі я бажаю тобі щастя в сімейному житті - посміхнувся ти, а ось очі твої говорили, що визов ти прийняв, і готов йти до кінця. - Тільки ось я не бачу каблучки на твоєму пальчикові - і посмішка вмить стала хитрою. В той момент сам чоширський кіт міг тобі позаздрити. 

В той момент ти був не перевершений, і я сама не розумію як піддалась твоїм чарам і погодилась на цю авантіру. Але ні дня я не жалкувала, що в той день сказала тобі так.

-- Що треба робити? 

-- Все ж таки я прав. Не переживай нічого страшного, поїхали я тобі по дорозі все розповім.

-- Мій батько вирішив одружити мене с донькою свого партнера. Але мені це зовсім не потрібно. Я не готов до сім'ї, дітей. І я вирішив, що одружусь перш ніж буде оголошено про заручини. Все просто. Ми одружуємось, ти маєш все що захочеш, я маю свободу. Іноді нам треба буде ходити на вечірки разом, а весь вільний час проводимо окремо. 

Я не скажу, що все це викликало в мене захват. Ні. Але я завжди любила йди проти правил, плюс природний авантюризм і ось я вже у тебе в машині і ми їдемо до тебе додому.

Будинок до якого ми приїхали був неймовірний. Звичайна дівчина, якою я була про життя в такому могла тільки мріяти. Будинок був великий з білої цегли і червоним дахом. Величезні панорамні вікна, з який я так любила спостерігати за заходом сонця. Зелений охайний газан з поодинокими деревами, які на перший погляд були розкидані де-ні-де, але якщо трохи придивитись то можна побачити і певний сенс. Невеличкі клумби біля будинку с чарівними червоними та рожевими трояндами. Все було гармонічно і взагалі небуло нічого зайвого.

-- Ось ми і вдома.

Це хоч і був дивний день, але він привів тебе в моє життя, і я ніколи не про що не жалкувала. Я дякую тобі за любов і за кожен день який ми провели разом.