Здавалось все трапилось раптово і вже не було шляху назад. Це відчуття ніби щось дуже рідне і цінне розбилось на сотні шматочків і воно вже не буде ніколи таким як раніше.
Мені важко без тебе. Я порикаюсь кожного ранку тільки с думками про тебе. Ти навіть не уявляешь як змінилось моє життя без тебе, але я пам'ятаю твої слова : "Ти все зможеш. Я в тебе вірю."
Так я і справді змогла, почати життя з нового аркуша. Це не так як ти уявляв і завсім не так як ти бажав, але поки я не бачу жодного іншого правильного рішення.
Зараз я звичайна дівчина. Тієї що знав ти її більше немає, але я буду старатися її повернути. Я тобі обіцяю все колись поверніться як було. Я знову почну писати, але не зараз. Мені справді потрібен час, щоб почати писати книгу.
Я тебе дуже кохаю.
Твоя Амелі.