Я пригадую колишню історію, що її спостерігав день у день. То були важкі часи. Дев’ятдесяті роки минулого століття для багатьох людей, що мешкали в СССР, після того як він формально був розпався, а на ділі все ті ж шахраї заправляли усім, виявилися роками злиднів та війни за власне життя. Моя сім’я голодувала. На декілька місяців мені вдалося влаштуватися на роботу у маленькій крамниці, де я продавав м’ясо. Покупців було мало, бо дозволити собі купувати м’ясо тоді могли хіба ті, хто сам був з багатих або обслуговував їх. Я виходив на ґанок і щоранку бачив одну й ту саму картину.
Навпроти, через дорогу, знаходився невеличкий будинок. Відчинялася брама, і зібраний, спокійний чоловік сідав у старе совєтське авто, а дружина й діти проводжали його. Він їхав працювати – то було очевидно. Можливо, він був водієм якогось дрібного шефа, а можливо просто брав пасажирів. Незворушно, у мирі з собою він робив свою справу як той, на кому тримається світ. Дивним чином його спокій і впевненість у собі передавались мені. Я знав, що переживу лихоліття й збережу свою душу, і сенс, і пристрасть.
Це ілюстрація шляху для кожного, хто хоче чогось добутися. І перше осягнення на шляху – внутрішня єдність. У такому стані немає сумнівів. Він – початок гармонії. Гармонія дозволяє бачити ясно, без викривлень та ілюзій і знати, звідки приходить сила. Сила дозволяє приймати рішення й тримати свій курс. Усе разом означає радість. Людина, що творить – радісна; людина, що падає вниз – смутна. Смуток то наслідок того, що вона загубилася, не знає власного місця у світі.
Ми маємо три сфери уваги. Найбільша – простягається до безконечности, ми контактуємо нею з зірками, простором, океаном та вітром, з усією природою. Найменша – то внутрішній світ людини, зліпок світу великого, наші дії в межах дотику рук. А середня сфера – контакти з загалом, людство. Воно нараховує кілька мільярдів подібних до вас істот. І наш неспокій малої сфери, коли вона не узгоджена із великою, вихлюпується у середню. Середня підсилює це, як мембрана: помножте всі ваші страхи й гнів на мільярд – і ви дістанете відповідь, звідки беруться війни.