Чистота й порядок (Медитація)

Протягом дня у вас в голові, як у хаті, побували думки – гості. Аж ось настав вечір, гості пішли. І ви прибираєте власну оселю – розум. Господар – ви. Ви владні робити у вашому домі все. Відкрити або зачинити двері для будь-кого. Ви владні відмовити думкам, що здались вам не надто чистими, у наступному візиті: ‘Обтрусіться, помийтеся, приведіть себе до ладу й тоді завітайте’.

Крішнамурті каже, що думка як така – то по суті фраґмент чогось знаного, скомбінована опція для орієнтації у світі, інструмент життя. Але сам ваш ‘внутрішній компас’ лежить глибше – то серце. Думки без серця все одно що купа осіннього листя, яке здійняв вітер, вони не мають ні напряму, ані ціли. Тому не віддавайтеся нуртові думок просто так. Пам’ятайте про себе й свої наміри. Намір – це творення, відкриття нового. А думки, кинуті напризволяще, утворюють зачароване коло і танцюють, танцюють, танцюють у тому колі до знемоги.

Ви чуєте, як думки тупотять своїми маленькими ніжками. Ой! Вони витоптують вам мозок. Для того, щоб цього не сталося, зробіть думки невагомими. Хай летять у простір. А зробити це можна ось як: скажіть собі, що жодна думка не важливіша за будь-яку иншу. Бо вони, хоч би й мінялися швидко, але втрапляють у ваш фокус уваги по черзі, і кожна з них у той момент видається найголовнішою. Так от скажіть їм, що всі вони однаково порожні, як мильні бульбашки, і ви більш не маєте часу їх вислуховувати.

Бо – думки це думки, а діло це діло.

Вам треба робити діло.

Ви згодні?

Отже, почистимо душу.

Що є нашим пилосмоком для душі? – Правильно, це медитація. Візьмем медитацію ‘вдих-видих’. Втягуйте у себе токи всесвіту. Вдихайте. Увесь спектр його хвиль просякає ваше тіло, ваш розум, напоює серце. Ви спокійні. Ви собі сидите, як Будда під деревом бодгі (а можна й лежати, плаваючи в океані космосу, а можна стояти, поєднуючи землю й небо у передвічній тиші), і в вас збираються наче дзвоники-ноти з усіх неосяжних усюд. Вони пірнають у тишу і замовкають. Світло згасає, стискається в точку. А потім тисячократна сила, зібрана вами, вивільнюється, випростується, ллється ріками знову по всіх куточках світобудови. Крізь пори тіла й розуму, прямо із серця, освіжаючи їх та відроджуючи. Хвиля за хвилею, коло за колом ви дихаєте в унісон із космосом. Робіть це стільки, скільки вам буде потрібно, допоки думок, що застрягли у вашій свідомості і тримають увагу, не стане. І от – ви готові до нових звершень.

Суть медитації – припинення форми. Коли форму припинено, щезають обмеження і кордони між вами і будь-чим іще. Ми використали образ дихання, яке пронизує вас зверху донизу й знизу доверху. Можна взяти хоч що – головне, щоб той образ був динамічний. Придумуйте самі собі медитації. Ви – господар. Добрий господар. Тіла, свідомости і шляху. Медитація – друг і порадник, ласка світу. Де в вас що продірявилося – вона вас наповнить і затягне пробоїну. Де ви не знаєте – будете знати. Де не вмієте – навчитеся.

Курява вляглася, світить сонце. Ви бачите свою дорогу ясно й просто.