Таїнство часу полягає в тому, що насправді його нема. Час існує, поки є неузгодженість. Ми над чимось працюємо, щось приводимо до ладу, докладаєм зусиль, і вони вимагають часу, породжують час.
На всі питання є одна відповідь: зупини час. Коли час зупинено, всередині нас розгортається, розкривається картина всього, що ми хотіли б побачити й дізнатися. Час суб’єктивно відчувається нами, як відстань між дійсним і бажаним. Бажання зникають, коли ми вже маємо у своєму розумі все що треба. Тоді час огортає нас зовні й сам являє усе те, чим живе наш самодостатній розум.
Час – проєкція розуму. Розум (те, що в святих писаннях називають ‘серце’) – незнищенна суть людини. Навколишній світ – кіно з усіма можливими сюжетними ходами, що містяться у нашому серці як промені волі. Тіло – спосіб сприйняття. Це все що потрібно знати для участи в творенні світу.
Коли я починав цю книжку, то ніби одпливав од берега на невеликому човнику. Тепер я вже маю корабель, що впевнено рухається обраним курсом. Пройдений шлях збільшив мої сили й укріпив віру. Море стало моїм другом. Я поєднався з усім, що зустрів по дорозі, і так само відбувається з часом: коли ви входите у біг секунд і хвилин, наповнюєте їх собою, вони розчиняються у вічності. Фізичний годинник нічого вже не важить. Ви перебуваєте усюди – не тільки у просторовому вимірі, але й у часі.
В це, можливо, трудно повірити, але я не вимагаю віри. Все, що вам потрібно, це визначити власний напрям і розпочати рух. Йдеться про усвідомлений напрям, про те, за що ми відповідаємо кожної миті. Так, пишучи книгу, письменник відповідає за те, щоб ниточка його оповіди була живою, не втрачала контакт зі світом. Штихар відчуває дерево і так веде свою лінію. А далі – виникає той простір, який за усіма ознаками можна назвати чарівним. Це місце безсмертя. Без смерти.
Знаючи свій напрям, ви обов’язково самі станете таким місцем. А для того знання, для вільного руху вперед необхідна підготовча робота: усі ваші малоефективні зусилля, безнадійна кострубатість ваших дій, що дряпає душу, імлиста темна стіна байдужого на позір оточення, лиха безкінечність днів і ночей, які, здається, нікуди не провадять – то є випробування для вашого наміру бути щасливим.