Фальшиві ланки

Що більше ви концентруєтесь на грошах, то нещаснішими стаєте. Отже, реакція ваша на них має бути без-емоційною. Не гнів (‘гроші – це зло!’), не захват (‘гроші – це все!’), а спокій. Гроші є порожнечею, а порожнеча не хвилює.

Можливості, що їх ви отримуєте за ті папірці, здебільшого ви маєте й так. Шори 'цивілізованого' світу, що підняв грошову систему у майже космічну височину, не дають вам те вгледіти. Чому так сталося? – спитаєте ви. Гроші реальні настільки ж, наскільки й будь-які розумові конструкції, уявлення про світ, власну поведінку, устрій природи й тому подібне. Всі вони відбивають лиш певні завважені нами риси, але аж ніяк не цілком все суще. Це тренажери, на яких ми вчимося йти далі. З грішми те саме. Вони ніби важіль, без якого ми не збагнемо, що все на світі дається даром і правує усім любов. Але потрібне зусилля, потрібно натиснути на важіль, щоб привести вашу істоту у рух. А тоді, отримавши у розпорядження власну ж силу, ви бачите, що важіль – уявний.

Для творчої людини гроші то страшенне гальмо на шляху втілення. Проте вона розуміє, що багатьом иншим вони є стимулом і опертям – так само, як є ними виображення або думки, що допомагають нам на певному етапі шляху. Тому вона враховує цей зайвий для неї крок, непотрібний їй рух із пустого в порожнє. Вона приймає його як гру, де кожен хоче бути поважним, а мірилом ‘ваги’ слугує папір. Дивіться на гроші з гумором – тоді ви пізнаєте справжню їхню ціну.

Існують також інтелектуальні гроші: це уявлення про речі, оцінки подій та людей, які ми виводимо з порівняння їхнього із подіями та людьми, що так само потрапили в поле нашого зору. Це – відносні вартості. Умовні величини. Важливо не зробити їх абсолютними. Инакше ми збудуємо для себе в’язницю.

Ви бачите довкола багато таких ходячих в’язниць: люди тягають із собою мури своїх статусів, наукових звань, нагород, суспільного визнання, суспільних очікувань тощо. Все це заважає їм дихати і обирати собі шлях. Інтелектуальні гроші, як і звичайні – то фальшиві ланки життя, що самі по собі не контактують зі світом, а є нашим відбитком у власному розумі. Зафіксувати відбиток і відштовхнутися від нього, перетворити його на сходинку для звільнення  – ось реакція свідомої, цілеспрямованої людини.

Зовнішній світ зробив чимало для того, щоб постійними вашими супутниками стали неспокій і цілковита сіпанина в усі боки. Ви навіть забули, що може бути инакше. Тепер вам слід виконати певну роботу для повернення до спокою і гармонії – вашої природної стартової точки. І в цій роботі відсікання фальшивих ланок буде головним заняттям. Чим більше ви їх відокремите від себе, тим сильнішими ставатимете. Ви відродите свою наснагу щось творити у космосі.