Не ставити клеймо

Перевірте-но, чи маєте ви звичку моментально оцінювати все, що зустрічаєте на своїм шляху й розкладати по полицях? Чи маєте ви всередині стелажі з чітко пронумерованими секціями, де зберігаються подибувані вами у життю речі? Кожну річ марковано, засуджено, зважено, порівняно з другими й зареєстровано у товарній книзі. Чи ваш світ, в якому ви існуєте, препарований вами?

Не спішіть. То може буть неусвідомлена звичка. Щоб її завважити, треба добре заспокоїти розум. Уповільнити його. Зробити його лінивим, поблажливим. Щоб відкрилися лакуни, шматки простору, куди він не буде охочий влізти. Він собі тут, а вони – там. І дивіться на те у цілості.

Що бачите?

О, ви бачите що світ ніби розтятий на дві половини. Одна половина увішана брендами й ледь дихає, а друга біжить як ріка. Чому, чому одна половина не вільна? Чому вона ставить на себе клеймо? Не ставте на себе клеймо – инакше вам ніколи його не здихатись. Ви так і залишитеся під назвою ‘товар такий-то, призначення такого-то, параметрів таких-то’. Ви цього хочете?

Ясно, ця картина світу – наполовину з брендами і наполовину без – то портрет вашої свідомости. Чомусь вона частково вимагає ‘клеймити’ себе. Чому?

Інтелектові бракує моменту впізнавання, моменту розрізнення ‘бажаного’ і ‘небажаного’. Бажане – то бренд. Небажане – ф-фу, лайно! Якщо підсилити це, виникає ‘рай’ і ‘пекло’, ‘безпека’ і ‘загроза’ і тому подібні пари слів. Саме інтелект розділяє таким чином нашу свідомість. Він вміє користатися з енергії протистояння, з енергії, що утворюється між ‘плюс’ і ‘мінус’, а з цілої, всеохопної енергії – не вміє. Його треба навчити. Це називається самовдосконаленням.

У всесвіті є місце для всіх його часточок. Там немає нічого зайвого. Питання лише в порядку. Очистивши наше сприйняття, ми побачимо належний порядок речей. Ми переконаємося, що все є ‘бренд’. І тоді поняття ‘бренду’ зникає.

Коли людство відчуватиме цінність кожної краплини, кожної миті, тоді зникнуть гроші, зникне ‘успіх’, ‘слава’, ‘переможець’ і ‘переможений’, зникне насильство, тому що йому не залишиться місця. Насильство є там, де є суперечність. Суцільна ж свідомість не має в собі суперечности.

Щезнуть і клейма-бренди. ‘Ти такий, а я он який!’ ‘Ти носиш оце, а я отаке!’ ‘Ти користуєшся тим, а я ось чим!’ Натомість я буду я, а ти будеш ти. І замість кордону між нами – життя.