Як прожити без грошей

Якщо вам бракує грошей, вам завжди їх бракуватиме.

Тому навчіться жити без грошей. І ви матимете усе необхідне.

Це означає, що гроші не повинні сидіти у вас в голові. Якщо вони там є – ви не побачите справжніх речей. Бо гроші то абстракція, сказати б симулякр повноти життя. Були випадки, коли відчайдушно багаті люди божеволіли або кінчали самогубством, переконавшись, що увесь час ганялися за порожнечею. Та й обов’язки, які накладає великий капітал, зазвичай людина, що марить про статки, не враховує. Виявляється, грошима просто так володіти не можна, вони включають людину в кругообіг речей, процесів, инших людей, з якими далеко не завше хочеться мати справу. Але багач поневолений тими зв’язками, він не може просто так взяти й усе покинути. Гроші диктують свою волю.

Гроші диктують.

Але ж має бути навпаки.

Принаймні, ви так хотіли. Що ж трапилось?

Ви абстракцію прийняли за суще. Адже грошей насправді нема. От порожнеча вас і схопила, і крутить вами як хоче, і марно звертатися до неї з людським проханням – вона-бо не людина і не має серця. Ви обдурили самі себе. Папірці правлять вами, хоч як це смішно виглядає. Такий поставлений з ніг на голову космос, суцільна ілюзія втягує в себе мільйони, і вони борються не на життя, а на смерть у цій придуманій ними ж сфері неіснуючого світу. Колективний безум? Колективне засліплення? Радше вірус. ‘Вірус багатства’ – назвав би я його. ‘Грошова хвороба’.

Хвороба, як відомо, не є певною сутністю. То збій, розлад, вивих організму. Так само й гроші. Коли взяти їх окремо, не вписані у світ, де вони відіграють ролю балансира не до кінця усвідомлених людських прагнень і дій, то вони стають пустопорожнім ідолом.

То чи так важко жити без ілюзії? Без того, чого не існує? Як будь-яка наркотична залежність, ‘грошова хвороба’ долається трудом. Не зважаючи ні на що, зверніться до свого внутрішнього ядра, до того, що є спільним у вас і всесвіту. Провідником тієї сили ви, власне, й є на Землі. Труд ваш поляга в тому, щоб знаки тієї сили, наче партитуру, розповсюдити серед людей, тварин і рослин. Щоб, зчитуючи її, вони самі пробуджувалися в силі. Поштовх до себе – от що таке вчення. От що таке творчість. Наша праця – кожного на свій лад – не має на меті гроші чи будь яку винагороду. Вона не для того призначена. Праця є втіленням добра, втіленням сили. Отже, це й є ваша винагорода, ваше щастя й ваша слава.

Ствердившись у праці, ви здолаєте ‘грошову хворобу’. Не залишите їй вільного місця. Ваш перший ресурс – то спокій. Другий ресурс – час. От що ви маєте забезпечити собі у першу чергу. Третій ресурс – позитивне спілкування з тими, кого ви хочете бачити й чути. А гроші – то навіть не ресурс, а одна з умов, що виникають як наслідки за наявности названих трьох речей. Речей, які ви маєте від початку. Роблячи щось, ви вчитеся відсіювати зайве і, таким чином, зберігати спокій, економити час і мати чим поділитися з иншими. Все дуже просто.

Люди не подібні між собою у своїх бажаннях, смаках, пристрастях та мріях. І хоча ті бажання, смаки, пристрасті й мрії подекуди перетинаються, всяка людина має унікальну життєву дорогу. А спільним у життєвих дорогах є лиш одне: не брати зайвого. І тоді кожен з нас матиме великі можливості для втілення справжніх, глибоких замірів.

Ви йдете унікальним, неповторним шляхом і за рогом натрапляєте на мішок із грішми. Візьміть скільки вам треба й простуйте далі. Розумна людина не 6уде тягти із собою увесь мішок, знесилюючись і упріваючи, бо так вже заведено на світі, що тягаючи непотрібну вам річ, ви стаєте її рабом. Ці папірці, що їх ми називаємо ‘грішми’, є такими ж речами, як дерево, камінь, вода у річці. І тримаючи їх у думці, ви ніколи не побачите нічого иншого.

Дитинство моє минуло в тоталітарній державі. Ми були позбавлені елементарних речей – наприклад, неможливо було вступити до вишу по багатьох спеціяльностях через корупцію. Ми не бачили також цілий океан відомостей, що свобідно поширювалися у вільному світі. Все це спотворювало картину життя, робило її фальшивою. І в такій картині життя гроші вважалися чимось містично могутнім, а багаті люди – напівбогами. Потім, коли віконце у світ почало відкриватися (бо це вигідно було злодіям, що правили країною – вони могли тепер леґалізувати награбоване), багато хто кинувся душити одне одного, бо саме так – здавалося їм – вони здобудуть успіх. І метою їхньою був якомога товщий гаманець. Так вони розуміли свободу, так розуміли життя.

Час переконав таких людей, і декого навіть дуже жорстоко, що вони помилялися.

Нікуди вам не втекти від власного серця. А там, у серці, гаманця немає.

Коли якісь ваші зусилля позаду й ви бачите результат, ваше серце співає. Це і є повнота життя. Ви самодостатні. Вам не потрібні заманки у вигляді зиску. А гроші – то приємний додаток. Ви можете на них купити чи зробити щось корисне для тих, хто живе поруч із вами у цьому недосконалому (поки що) світі.