Покиньте зло

Будь-який фраґмент, що закриває нам цілісну картину, перетворюється для нас на зло. Його треба покинути, щоб поновити гармонію. Рам Дасс описує, як він був чимось роз­гніваний, а його вчитель, Нім Каролі Баба, сказав йому: ‘Кинь це. Просто покинь це’.

На етапі, коли людина ще досить слабка, незле, коли поруч є хтось, хто скаже тобі ‘Покинь’. Але якщо нікого нема?

Ви самі. Уявіть – ви самі в цьому світі. І тисячі, тисячі, тисячі дрібних деталів упиваються в ваш мозок. Жах! Нікуди дітися, та й по всьому.

Проте ви набагато ніжніші, набагато більш субтильні за всі ті безладні кавалки, що атакують вас. Коли захочете, ви можете легко прослизнути між них і покинути площину інформаційного шуму. Покиньте зло! Все, що не має мети, не має глузду, а лише подразнює безліччю непов’язаних слів, звуків або картинок, є злом. Мета, напрямок – надають енергію, і енергія вас надихає. Усе, що намагається стрибнути в душу без вашого дозволу, а стрибнувши, присмоктується до неї й не відпускає – енергії позбавлене, і тому витягує її з вас. Це завжди фраґмент, уламок – не цілісна річ. Не зупиняйте на ньому увагу. Психологічний біль, зневіра, утома, тривога – моменти вашої слабкости – можуть ‘пригальмувати’ вас, дати можливість отим деталям ще більше вас полонити. Тож заплющуйте очі, затуляйте вуха і – спати. Слабкий ви не потрібні ані собі, ані иншим.

Сни – то не молитва і не месидж, як дехто звик думати. Уві сні нам являються частки життя, про які ми забули. Нагадують про себе. Це не ‘голос підсвідомости’ чи якоїсь ‘вищої’ або ‘окремої’ реальности – підсвідомости не існує, і реальність одна. Це ваша ‘плоть і кров’, ваша енергія, що ви її занедбали і повертаєте вже до душі.

Тепер ви спокійні, єдині і збалансовані. Ви бачите, що зло завжди не враховує щось за кадром, воно замкнене на собі, відрізане від загалу. Його супутники – неувага, нерозуміння й біль. Зло – чорна діра, яка самовсмоктується глибше й глибше. І засмоктує всякого, хто мав необачність туди ступити. Добро штовхає вперед, зло тягне під землю.

Ви сприймаєте тонше. Ниточки, що пов’язують вас із безліччю точок всесвіту, насправді – абсолютна сила. Саме завдяки ним ви існуєте. Зло – обмеженість бачення, що відкидає життя поза вами. Тому воно й каже, що життю настає кінець. Покиньте його, пожбурте у світло. І звільнена його сила верне до вас із промінням сонця.