Щоденна магія, або Підтвердження зовні

Щоденна магія – те, що ми можемо практикувати постійно – це погляд збоку на всі події. Таким був перший урок практичної магії, отриманий мною від доброго друга. До того я вже, звісно, користався з цього методу, але не знав його справжньої вартости. Порада мого друга була саме тим, із чим всі ми час від часу маємо справу – підтвердженням зовні наших дій, що спонукало цей метод працювати усвідомлено.

І от – звідки береться страждання? Уся ота ‘кострубатість’ світу, що заважає нам летіти на крилах пісень, на крилах думок, робити прекрасні, соняшні речі, мати справжні людські стосунки?

Зашитий у свідомості страх – ось причина.

Страх, що впадеш, що не зауважив чогось, не прийняв до відома, не доробив. ‘Невже все на світі може буть таким легким?’ – шепоче тобі на вухо якийсь голос. (Голос диявола – сказав би дехто.) І що ж? Як ми не впевнені в собі, то дослухаємося до цього голосу нізвідки.

Але якщо ми по-справжньому уважні до подій, що відбуваються навколо, ‘балансуємо’ їх одна одною, що не дозволяє нам ‘влипнути’ у будь-яку з них, забувши про инші, той голос зникає. Аноніма більш не існує.

Коли так, ми широко відкриті потокові речей. Ми готові прийняти погане, не бігти від нього. Це не відчайдушність, а повна тверезість. Мислення працює чітко, очі бачать доглибно. Все що стається, є просто перед нами. А навіть – у нас. І кожна наша дія, вплетена в час, миттєво квітне, і навіть хиби її розквітають. Дивіться.

Остання помилка. Вона вже зовсім не помилка. Вона співзвучна із колосальним універсумом, що підхоплює вас на руки. Ви бачите її збоку, спокійно дивитесь, як вона відбувається, ‘прокручується’, так би мовити, у світі. Ви – не з нею. Вона більше не зачіпає вас. Так само і думки, що раніше вводили вас у смуток чи пристрасть.

Більше ніщо не заважає вам прямувати далі. Не виключено, що вам придадуться вправи, які називають ‘шляхами оздоровлення’, ‘шляхами саморозвитку’ або навіть ‘духовними шляхами’. Але суть не в тих шляхах. Ви прибираєте в домі, викидаєте мотлох, чистите, миєте, щось фарбуєте, щось міняєте із гардеробу й меблів. Те саме вправи. Вони наводять лад у душі. Безглуздо ними хвалитися чи поклонятися їм. Це робота. І ви обираєте ту роботу, що вам потрібна.

Потрібна для чого? Щоб висловити себе. У прибраному житлі вам комфортно і хочеться щось сотворити. А у прибраній душі розквітає любов – сама суть сотворіння.

*

Як часто нас лякають наслідками тієї чи иншої практики! Чи не замислювались ви над глибокою ненормальністю цієї ситуації? Страхом просякнуті навіть ‘духовні’ вчення! Страх витає у повітрі. Страх живе у світі. Якщо муляє вам щось незрозуміле, коли ви стрічаєте певну духовну практику, не поспішайте занурюватись у неї з головою – спершу розберіться у собі. Що вам потрібно від практики? Різні вчителі пропонують вам дива дивні – надможливості, безперестанну внутрішню гармонію, любов, здоров’я, безсмертя, врешті-решт. Або, можливо, ви хочете влади? Якої саме? Над ким? Над чим? Чи ви просто хочете спокою й ладні розучити будь-яку практику, аби лиш та практика вам жаданий спокій дала?

Чого вас лякають? Принцип того залякування – от що треба зрозуміти.

Будді насправді не потрібна влада. Усвідомивши це, він бачить, що страх виникає через непевність у своєму контролі над чимось, тобто владарюванні.

Коли ми, врешті, звільняємося від того страху – це і є магія.

Ви вже є буддою для себе. Ви знаєте, хто ви і що ви. Ви знаєте, що вашою суттю є світло. Ви маєте в собі безкінечну ріку життя. Ви вмієте собі допомогти, повернути рівновагу й спокій у разі їхнього порушення. Ви не беретеся вчити або наставляти инших, ваше світло не помітне загалові, якщо спеціяльно не придивлятися. Ви прат’єкабудда – той, хто відчув.

Позиція прат’єкабудди – це переломовий пункт. Людина бачить, що ззовні немає нічого, що б вона не могла видобути ізсередини себе. І вона починає гармонізувати світ творчістю. Так, наприклад, як із лікуванням: якщо ціль – просто побідити хворобу, ви її ніколи не здолаєте. Очистивши всередині себе за допомогою якоїсь практики місце, ви далі весь час будете воювати з хворобою, яка хоче вернутися. Бо місце порожнє, його слід заповнити чимось новим, чимось вищим за цю боротьбу. Отже, ціль має бути – не перемогти хворобу, а стати джерелом щастя для людей. Дарувати багатство, силу ізсередини себе. Тоді питання хвороби відпаде саме собою.

Ну так, стати джерелом щастя для людей означає стати ним для себе. Немає різниці між вами та людьми. Страшно? Але якщо ви дійсно не розрізняєте себе та людей, то побачите, що й страху тут немає. Є тільки правда. І ту правду світ вам підтвердить.

Усі будди отримують підтвердження зовні.

Підтвердженням може стати будь-що. ‘Так’, – скаже вітер, прилетівши бозна-звідки, щоб тільки подякувати вам за світлий намір; ‘так’, – говорить весна, підтвердивши вашу внутрішню пісню; так – це знак світу, що він разом з вами. Ви зі світом одне.