Сценарій, швидка репетиція, грим, костюмерні ... Життя акторів завертілося подібно вихору, який змітав усе на своєму шляху. Режисер завантажив їх так, що Артему навіть не було часу посваритися не те що з Ірою, з прибиральницями, які випадково викинули його сигарети. Візажисти закінчували з гримом Арта і готові були приступити до дівчат, як до них фурією влетів режисер.
— Всім увага! За місяць нам треба відзняти десять серій, а потім їхати на море, де треба зробити деякі моменти з другого сезону! Звичайно, не факт, що другий сезон буде, але, все ж...
— Чому цього не можна зробити потім? — Поцікавився хлопець, прискіпливо вивчаючи своє відображення в дзеркалі.
— І як ти уявляєш це? Взимку знімати літні серії? Ні, якщо ти, звичайно, згоден лізти в крижану воду, то будь ласка, я не проти, — Холодно вимовив режисер.
— Якраз будеш загартовуватися, — засміялася Ірина, сідаючи в крісло.
Вона вже звикла до свого нового кольору волосся і з задоволенням милувалася ще й відблиском пірсингу в брові.
— Загалом, основний акторський склад, їдемо скоро відпочивати. І прихопіть купальники, обидва!
— Сонце, пляж, дівчата і коктейлі? — Посміхнувся Артем, кинувши погляд на Іру.
— Швидше за все, пекельна спека, актриси і сценарій, — багатообіцяюче подивився на нього режисер і вийшов з кімнати.
Однак, через кілька секунд з коридору почувся його грізний крик:
— Через п'ять хвилин в павільйоні номер два!
Світло! Камера! Мотор! Почали!
Оператор на початку взяв крупним планом Артема, потім, коли хлопець скривившись від імпровізованих криків за стіною, відклав підручник в сторону, перевів кадр на стелю. На письмовому столі були розкладені підручники, зошити акуратно складені в стопки, ручки в підставці. Одним словом, любитель порядку. У павільйоні поруч в цей же час сиділа Іра, чекаючи умовного знаку від режисера, коли треба на повну гучність увімкнути музику. Їх наглядач різко підняв ліву руку вгору і дівчина тут же клацнула мишкою на ноутбуці, запускаючи програвач — линув звук. Перша сцена знята!
Це не перший досвід Артема в кіно, але вперше він не знав до чого причепитися. Якщо раніше юнак дозволяв собі критикувати акторів, режисера, сценаристів, то зараз у нього немов совість прокинулася, дивлячись скільки сил вони вкладають у своє дітище. Звичайно, не без косяків і проколів, але це все робилося вперше. На завтра теж призначили зйомки і хлопець в глибині душі сподівався, що тиран, який іменує себе режисером, дасть їм хоч один вихідний день в суботу. У цей день йому потрібно виступити зі своєю групою на сцені одного з клубів.
— Народ! Завтра крім зйомок ще й запис пісень у студії звукозапису. Я хочу подивитися, на що ви здатні. Артем, Олег, Іра — вас це стосується в першу чергу.
Варто було тільки йому піти, як виконавець ролі тихого ботаніка, почав котити бочку на бунтарку Вікторію.
— Ти співати вмієш? От би ніколи не подумав! — Самовдоволено вимовив він, знімаючи порядком обридлу за день сорочку в дурну клітинку і окуляри.
— Я б теж ніколи не подумала, що роль розумного, милого і доброго хлопця віддадуть тобі, — огризнулася дівчина.
Вона, на відміну від свого партнера по зйомках, не збиралася роздягатися перед ким попало, до сих пір залишаючись в шкіряному топі, коротких шортах і стілах. Але, здається, Артем нічого не мав проти. Навпаки, йому подобався цей її образ.
— Це наша професія, крихітко. Грати ролі тих, ким ми не є, ось ти і...
— А що я? — Здивувалася Іра, глянувши на хлопця.
— Ти зовсім не дика, пристрасна і спокуслива Вікторія, — вдавано зітхнувши, сказавши він.
— Ах, ти, скотина!
Арт вирішив, що найбезпечніше буде піти геть, інакше замість туші для вій наступним в нього полетить її взуття.
Перший тиждень зйомок пройшов спокійно, все було як завжди... Артем як і раніше сперечався з Ірою через кожну дрібницю, Олег рахував дні до завершення контракту щоб зняти весь пірсинг, а решта просто отримували задоволення. Їх серіальні відносини не поширювалися на спілкування в колективі, Арт та Ірина не брались до уваги. Здавалося б, кому, як не виконавиці ролі Олени, проводити суботній вечір в компанії тієї, хто за серіалом її головна суперниця? Але в житті дівчата ладнали ідеально, і з приводу місця солістки в рок-групі не сперечалися.
***
— Жень, тобі не здається, що дивитися фільм в вихідний це через чур нудно? Ми можемо навіть в перервах між сценами щось глянути, — Ірина ліниво розляглася на своєму дивані.
До слова сказати, вона вже як рік жила окремо від батьків, знімаючи власне житло.
— Можливо ти права, але планів, як таких, я не маю, хіба що ... Ірино Володимирівно! Марш переодягатися! — Євгенія схопила подругу за руку і потягла до спальні, де розташовувалася величезна шафа.
— Ей, що ти задумала? — Їй залишалося тільки ловити одяг, який викидала Женя з шафи, влаштовуючи в кімнаті гармидер. — Ми йдемо в клуб!
— Мені не подобається ця ідея, кажу відразу, — зітхнула вона, все ж вирішивши, що сукню, яку обрала подруга, можна надягти в такий заклад. «Вона немов володіє даром ясновидіння, що заздалегідь противиться!» — хитро подумала Женя, вперто не розсекречуючи своїх намірів.
Євгенія ще на початку дня хотіла вмовити Іру піти в клуб на виступи групи Артема. Для початку, було до чортиків цікаво глянути, що він із себе представляє на сцені з гітарою, а не тільки з підручниками на зйомках. На додаток до всього, вона прийшла надто пізно в студію звукозапису і не чула, як він співає. А ось про голосі своєї подруги їй давно розповідали.
Нафарбувавшись і належно вбравшись, дівчата викликали таксі і поїхали до клубу. Ірина виглядала як суміш Вікторії Кім — її героїні, і якоїсь гламурної леді: чорна футболка на одне плече, шкіряні вузькі штани, пояс з металевими заклепками і босоніжки на шпильці. Женя ж ледь посміхалася від передчуття шоу, надівши одну з коротких чорних суконь подруги, яка випадково завалялася в шафі.
#2601 в Молодіжна проза
#10452 в Любовні романи
#4087 в Сучасний любовний роман
протилежності, гумор та протистояння характерів, кохання та драма
Відредаговано: 24.07.2020