Що тебе досі тримає на цій землі?
Що тебе досі тримає на цій землі?
Що тебе досі тримає на цій землі?
Навіщо тобі ці пробиті дахи
В будинках похилених, мов старі кораблі?
Нащо тобі ті розбиті шляхи?
Навіщо тобі ці дитсадкові мури,
З вікнами перетвореними в бійниці?
Для кого стоять давно опустілі церкви
Й виразно мовчать онімілі дзвіниці?
Що тобі з тих неживих озер,
З котрих виринають хіба мерці?
Нащо триматися цих міст-химер,
Які оминають навіть священники і купці?
Для чого тобі ті пагорби і яри,
Усіяні хрестами, мов злаками пасовище?
Що тобі з вулиць, де живі лиш вітри,
Рвуть вщент фіранки, співають і свищуть?
Для кого протоптуєш стежку щоранку?
Кого намагаєшся угледіти на небозводі?
З ким саме продовжуєш грати в мовчанку
В час, коли сонце пробуджується десь на сході?
Тримає тут безмежність світанків.
Обіцянки дані над могилами праотців.
Треба ж комусь збирати врожаї серед уламків,
Доглядати дерева і ховати мерців.
Тримає тут ще наївність дитяча.
Колись знову зʼявиться риба в річках.
Чекатиму. І нехай моя вірність псяча
Не згасне, мов світло в церковних свічках.
Колись сюди знову повернуться люди.
На всіх тут стане достатньо роботи.
Тишу ганятиме гомін дзвінкий звідусюди.
І знову відкриється школа. А доти
Прогріватиму поки ще уцілілі будівлі,
Збиратиму мед і ремонтуватиму ґанки.
Складатиму дрова і яблука стиглі
Й виглядатиму люд крізь ранкові серпанки.
24.01.24
Відредаговано: 13.03.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
