Дейвіт дивиться на мене з широко відкртим ротом. Я ж думаю як би його перетворитися назад на людину.
- Подумай про своє людське тіло! - прокричав Дейвіт.
Я подумала й почала перетворюватися у людину.
- Ти червоно - синій дракон, - сказав Дейвіт.
- Моя подруга дракон, - сказала приголомшена Наталка.
Хлопець перетворився на дракона і ми полетіли до міста, на околиці Дейвіт став собою і далі ми пішли пішки, уже почало темніти. Я прийшла у гуртожиток і відразу лягла спати.
Зранку, коли я прокинулася, то помітила, що рука більше не зламана, але гіпс я не зняла, щоб не викликати питань у одногрупників.
Після роботи я зустрілася із Дейвітом, я, він і Наталка пішли до нього додому, хлопець живе у двохкімнатній квартирі. Ми утрьох сидимо у кухні. Дейвіт пояснив, що це його будинок у людському світі, а у драконячому у нього інший будинок.
- Учора ти, Поліно, перетворилася на дракона. У мене виникло запитання чому верхня половина дракона синя, а нижня - червавона і я запитував у інших драконів про тебе, але одні сказали, що нічого не знають, а інші відповіли, що не хочуть про тебе говорити, треті просто уникали розмови. Але я пішов у архів, там про тебе немає нічого. Один із драконів сказав мені, що про зрадницю не хоче говорити, а тим паче про її дитину. Не знаю, що це усе означає, але я дізнаюся правду.
- У мене зрослися кістки і моя рука не зламана більше.
- Це через властивості, якими володіє тіло дракона.
Раптом ми почули, наче на дах будинку приземлилося щось важке.
#1296 в Фентезі
#208 в Бойове фентезі
#4104 в Любовні романи
#973 в Любовне фентезі
Відредаговано: 02.01.2025