8 Розділ Іра

-Привіт Ір,вибач ,що запізнився,такі корки.-Юра підійшов до мене і обняв та поцілував. 

-Привіт Юр,-відповіла йому,-Ні не довго.-а про себе подумала,та трохи вже є,бо вже допиваю свою каву.

-Так скучив за тобою.Сподіваюся,ти не їдеш цими вихідними в село. 

-Їду Юр.Ти знаєш.

-Ір,я скучаю ,ми вже не бачились місяць, нормально? Ти не думаєш ,що маєш приділити увагу своєму хлопцю.-з образою сказав Юра.

-Ну ми зараз бачимся,чи не так І маємо час побути разом. 

-Ну я скучив ще і за твоєю ласкою.Ти напевно мене плутаєш з подружками.-на підвищених тонах промовив це.

-Юр чого ти кричиш?!Я теж скучила,просто не було часу. То ти зайнятий то я.

-Ну ти знаєш в мене було відрядження, а ти всі вихідні пропадаєш в селі. 

-Якщо хочеш то проведемо цей вечір разом,-не дуже я хотіла цього, тому що не відчувала від нього підтримки а тільки претензії,а після цього не нехочеться нічого. 

-Ти поїдеш до мене?

-Поїду.

-Тоді поїхали ,-в його очах спалахнув азарт. 

-А що ми не будемо вечеряти?

-Візьмимо з собою. 

-Юр та вже повечеряємо тут,-мені хотілося уваги,а він так як би він одного хотів від мене.

-Просто на виніс,готують швидше.

-Зрозуміло,-цей поспіх мене засмутив.

 Коли до нас підійшла офіціантка ,Юра швидко зробив замовлення, навіть не запитавши що я хочу.Це ще більше до дало смутку але я з усіх сил намагалася це не показувати.

-Як твоє відрядження  Юр?-вирішила щось спитати бо це мовчання було якимось гнітючим.

-Ти знаєш, я вже розказував. 

-Та ти розказував, але ти мені нагадав, тож подумала, можливо ти має що мені розказати. 

-Що?Що ти маєш на увазі?-спантеличено глянув на мене. 

-Я маю на увазі, що тобі сподобалося,що ні.-його реакція мені чомусь не сподобалась. 

-А ну все було супер,  все як я розказував. 

 Тим часом до нас принесли наше замовлення. І ми поспішили на вихід.

 Юра дуже поспішав ,а я дуже нервувала.

 Ми з Юрою познайомились більше півтори року тому.Спочатку ми просто дружили,але дуже скоро він почав до мене проявляти знаки уваги. Він часто дзвонив,просив про зустріч.Ми гуляли і зрештою його увага і турбота мене підкорила.Та я не поспішала хоча він дуже наполягав щоб ми перейшли на інший рівень. 

 Я не поспішала не через те, що хотіла в ньому впевнитись і через це також ,просто був поганий досвід, і після цього я немала стосунків.

-Приїхали Ір,виходь-у роздумах я й не помітила що ми вже приїхали до його дому.

-Так,Юр,-мені не подобалось що він непроявив ніякої уваги і турботи,просто сказав виходь.

 Ми піднялись до його квартири, і Юра з проходу почав мене цілувати і роздягати.Я немогла розслабитись.

-А вечеряти?-запитала.

-Потім Ір,я хочу тебе, -і продовжував цілувати. 

Ми швидко опинитися в його кімнаті.Його швидкі рухи і поцілунки ще більше мене напружували і я зовсім не була налаштована та Юру це не зупинило.Все сталося дуже швидко і як в тумані. А коли закінчилося,Юра підвівся і пішов у ванну, коли повернувся запитав. 

-Тобі,викликати таксі,чи ти в мене залишишся?-і ці слова мене ще більше образили.Мені в цей момент було дуже боляче, бо він не поводився так ніколи, я нерозуміла що з ним.

-Ну я просто запитав,бо ти ніколи не хочеш лишатися.

-Та я Юр ,я поїду до дому, -я піднялась і пішла у ванну, по дорозі піднявши свій одяг і телефон. Вирішила що хочу трішки пройтися тому не викликала таксі.

-Я розігрів їжу ходи вечеряти, -постукав у двері. 

-О ні Юр,я вже таксі викликала, за п'ять хвилин буде тут.-відповіла,а самій захотілось в той момент плакати. Чуму він так зі мною. 

-Перестань,скасуй виклик,пізніше поїдеш. 

-Ні вибач,-відчинила двері, -таксі вже тут, прийшло повідомлення. -збрехала,тому що не хотіла з ним розмовляти зараз. 

-Ти що,образилася?Тобі не сподобалось?-із здивуванням запитав він. 

-Ні все добре, -знову з брехала. 

-Окей,-підійшов та поцілував, -приїдеш напишеш. 

-Так звичайно, -відповіла,взуваючись.

 Я вийшла на вулицю і вдихнула на повні груди,я думала якщо ще хоч трохи залишусь там, то задихнусь. 

 Я заплуталась. Інколи мені здається що я незаслуговую ні на що.Особливо після цього як цей дивний чоловік якого я зустрі на річці, після цього як він до мене торкався і поцілував. Так поцілунок був майже не винний, але те що я дозволила торкнувся себе чужого чоловік,це мене турбувало. Я вважала себе поганою людиною бо ж у мене хлопець. Тому напевно дозволила Юрі поводитись так зі мною сьогодні. Хоча це не перший раз він так себе поводить.Ніби я зобов'язана бути з ним коли йому це потрібно бо я його дівчина. Але там на річці з тим чоловіком я відчувала ніби я потрібна просто так як я є.Ніби я те що він шукав ціле життя. Цей його погляд, поведінка, те як він ніжно мене називав "Русалка",я ніколи такого не відчувала. 

 Так я наслухалась про Вадима багато, як не як село,а там всі плітки швидко розходяться. Те що він ловелас і через те і розлучився з жінкою. Через його численні зради.Навіть бабуся раз промовилась слівцем,мовляв він ще зі школи був такий. За ним бігали дівчата,а він радий був їх ощасливити своєю увагою,але це було ненадовго. 

 Я думала про цей вечір і коли згадувала цей погляд ніжний то вірила що можливо в цей момент він теж відчував те саме. Та коли чула що говорять про нього то ці думки розвіювались. Як я могла це допустити. Я почувалася якоюсь брудною. А сьогодні після того як Юра зі мною повівся то взагалі спустошеною. 

 Мені хотілося вірити що я колись буду жити щасливо.Та щось не виходить мені. Невиходило колись і тепер також. Щастя мене обходить стороною.Спочатку ще в дитинстві, коли батьки розлучитися і мама поїхала до Іспанії заробляти гроші, а тато піклувався про своє особисте життя. Тоді мене забрала бабуся до себе. Вона і намагалася мені замінити батьків.Та це не було достатньо, я все одно почувалася самотньою і покинутою. Мені завжди не вистачало любові, тому напевно в ній і не розбираюся.