6 Розділ

 Коли підїхав ,Аня вже стояла перед підїздом.Це мене на вело на думку,що Таня таки нехотіла, щоб я заходив.

-Привіт татку,-Аня була рада мене бачити. 

-Привіт доцю,-чмокнув її в щічку.-Довго чекаєш?

-О ні,щойно спустилась.

-Мама не хотіла щоб я заходив?-задав питання, яке муляло.

-Щось типу того. Вона прямо не казала, але дала мені зрозуміти. 

-Ну це не важливо,головне що ми зустрілись.Ти як?

-Все супер татку,а ти?

-Теж все супер, -а про себе подумав ,що все заплутано,і сам заплутався. 

Ми сіли в машину і рушили до ресторану який заздалегідь був заброньований.По дорозі дочка розказувала про екзамени про останні дні в школі.

 Аня всю дорогу говорила стільки емоцій в неї,що я мимоволі згадав ,що колись і Таня була така а потім напевно вагітність і всі проблеми які звалилася на нас, все змінили.Думаю, що це перше що привернуло мою увагу на Таню.

-Тат ти мене слухаєш,-схоже Аня помітила, що я десь літаю.

-Так Аню,радий ,що ти така щаслива. Згадав просто, що колись твоя мама була така.

-Оо то ти сумуєш за нею.Шкодуєш, що розлучився?Я тобі скажу ,запізно.

-Тобто?

-Ну в мами появився залицяльник, ось так. Тому і запізно. 

-Ні Аню,нешкодую.Це те, що нам обом потрібно було. І доречі я щиро радий за неї.

-Некажи ,що тобі все одно. -немогла вгамуватися дочка.,-А якщо він її образить чи ще гірше мене. 

-А ти тут до чого?-неміг зрозуміти до чого вона хилить.

-Ну те, що він до нас додому буде приходити тебе не турбує?

-А чому він має приходити?

-Вже приходив.І ночував доречі, але мене дома не було.

-А ти де була?

-В Аліни ночувала.

-А звідки ти знаєш ,що він приходив?

-Бачила нову зубну щітку.-з поглядом знавця відповіла Аня.

-Може це мама просто поміняла свою.

-Ні ,не поміняла.А ще бачила носки ,чоловічі.Не твої.

-Ну ти смішна Аня.Це ж добре, що в мами є особисте життя ,чи не так.

-Невже ти не розумієш!Вона це робить тобі на зло. 

-Ань чому ти так думаєш?

-Тому ,що я зрештою жінка і знаю як це є.

-Ти закохалася чи що?

-Ми зараз говоримо не про мене тату.

-Я справді не розумію чому ти хвилюєшся,але якщо ти хвилюєшся за маму я з нею поговорю.

-Нетреба,-і відвернулась до вікна.

-Ань неображайся.Я поговорю з мамою. Все буде добре. 

-Ага буде.

 Решту дороги ми мовчали але до ресторан було вже не далеко.

-Приїхали Ань.-я знайшов місце для парковки, та допоміг вийти Ані.

-Ходи моя принцеса,будемо підіймати тобі настрій, -усміхнувся їй.

-Ну спробуй.

-Звичайно спобую,ба більше я не заспокоюся ,якщо це не зроблю.

 Ми зайшли в ресторан де нас зустріли і показали наш столик. 

-Доречі Аню,тут гарно. Ніколи тут не був.

-Я теж,але Аліна була і казала ,що тут дуже смачно і гарно. Зробиш мені пізніше фотку?

-Звісно,все ,що побажаєш моя принцеса.,-Аня засміялась і закотила очі.

 Ми зробили замовлення і поки чекали я вирішив продовжити почату розмову.

-Ну і хто ж заполонив твоє серце?А Аню?Колися.

-Тат, та ніхто особливо,просто хтось більше хтось менше,та так, щоб ого то ні.А ти ,що хвилюєшся?

-Звичайно я хвилююсь.Ти ж моя донечка,принцеса. Нікому не дам тебе образити.

-Ой тату ти думаєш ,що мрійниця, та шукаю собі принца.Тощо я принцеса для тебе, не означає ,що мені потрібен принц.Я взагалі то розраховуючи на короля не менше. Тож поки не закінчу інститут, побудую кар'єру,  незбираюся заводити стосунків. Тай шмаркачі мене не цікавлять,а дорослі мужикам,  треба дорослі ігри тож поки ще поросту.

-Ой ти моя розумничка. В кого ти в мене така цілеспрямована,аа Анют,-я дійсно запишався такою позицією,виявляється моїй донечці не так легко запудрити мізки.Це супер,аж тепло в грудяг стало,так запишався.

-Ой сама не знаю тату, може то такі предки наші були,-засміялася Аня.

-Можливо,-продовжував усміхатися .

Тим часом принесли замовлення, і ми приступили до вечері.Так як я був за рулем то ми обоє замовили апельсиновий сік,ну і звичайно свій любимий стейк.Люблю я вже м'ясо,і до речі дітки мої також,особливо Аня,тому вона теж замовила те саме.Ще вирішили замовити десерт.Коли закінчили з їжею я ще замовив каву а Аня капучино.

-Слухай тату ти знаєш що в Артема дівчина появилася?

-Так ,він говорив щось,правда казав, що йде на побачення, але що він зустрічається ще не казав.

-Проте всі його друзі знають, що він має дівчину, і вона ночує у нього, -скептично загнула брову Аня,-тому тату  побговоримо з ним бо мені здається ,що він зовсім з котушок з'їхав.

-Ну закохався хлопець,хіба погано?

-Він то може так,але це не взаємно,вона просто його використовує.

-Чому?

-Бо вона зовсім не звиртала на нього увагу, аж коли дізналася, що він має квартиру і живе сам,так би мовити завидний жених.

-Можливо,але чому ти так вирішила?

-Це не я так вирішила,його друзі так кажуть. 

-Хто саме так каже?

-Андрій казав ,а ще казав, що через це вони і посварилися.

-Ну знаєш Ань,це їхні справи,не нам вирішувати з ким йому дружити чи зустрічатися.

-О тож бо тату,ти не переживаєш ,що зробить дитину і піде по твоєму шляху. 

-Ань ти перегинаєш.Зробить то зробить, це буде його життя. А я до речі ніколи не жалів ,що в мене є ви.Це було несподівано і напевно рано,але це ніяк мені не заважало виховувати вас і любити.Ви найцінніше що в мене є.

-А чому ти тільки Артемові купив квартиру?-з образою задала несподіване питання. Не думав ,що моя Анічка буде заздрити,та щей кому брату.

-Тому ,що він вже великий, а ти ще з мамою живеш.Аня не треба на мене тиснути.Я обіцяв,ти знаєш як обіцяю то виконую.Проте на даний момент ще не можу. Вибач.-трішки стало образливо,тому ,що я це вже пояснював ,проте Аня не довіряє мені. 

-Вибач тату,просто мама казала, якщо ти зустрінеш когось то вже не купиш,-винувато глянула на мене.

-По перше це ні як не стосується цього чи я зустріну когось чи ні.А по друге якщо б щось сталося і я не дай Боже не зміг,то тоді в селі будинок залишається тобі.