4 Розділ

Цілий тиждень ми працювали дуже тяжко і якби не Володя то напевно я б так неспішив.Тому,що планував трохи і відпочити а от сусід сказав зробимо та відпочинемо,а ще підемо на пиво бо таке діло треба обмити. Ну ми кожен день це діло обмивали, я то трошки пригубляв а Володя так нормально, але як би сам не бачив скільки чарок він хильнув то навіть би неповірив бо він себе тримав дуже навіть добре. Лише Валентина кожен раз подивлялася скоса. Думаю їй не дуже це подобалось але біля мене не хотіла скандалити.

 Тож як ми і домовлялися після клопіткої роботи ми зібралися до місцевого магазину а за одно і бару бо тут як виявляється було два в одному.Місцеві часто ходять після роботи випити холодного пива чи щось посильніше ,як пояснив мені сусід. 

 Перед цим я збігав в душ до Володі до дому, переодягнувся і ось ми вже були біля магазинуб тобто бару,короче прийшли пити пиво.

 Та біля входу стояла прекрасна незнайомка з річки.Русалка-так в своїх думках я її називав,бо незнав її імені.

 Вона з кимось розмовляла,та усміхалася,а я неміг відвести погляд.Правда не знаю,що зі мною робилося.Бачу другий раз дівчину,і неможу зрозуміти чому я  як бовдур поводжуся біля неї.

-Ти куди так дивився, знайомих побачив?-схожемій  мій стан не залишився не помітним.Володя швидко мене розкусив.Поглянув в ту сторону де я досі дивився.

-Ааа,дівчат побачив!То мого сина однокласниці.Пішли привітаємося.-та й подався в їхню сторону. Мені не залишилось нічого іншого як їти за ним.

-О привіт дівчата, як у вас справи. Ну а тебе Іринка вже небачив давно.Ти на довго приїхала?

-Я тепер майже кожен тиждень приїжджаю дядько  Володь.Бабусі допомога потрібна, ви ж знаєте,що після того як вона зламала ногу то тепер несправляється сама.-відповіла русалка, Ірина,здається Володя так її назвав.

-О так її це сильно підкосило,бо до того вона бігала і все встигла. Та ти нехвилюйся як потрібно ми можемо допомагати. Ось маємо ще одного мешканця.Принаймі на найближчий час.Чи не так Вадиме,допоможемо старенькій.-сказав Воля до мене поплескуючи по спині.

-Так звізно.-відповів та продовжував дивитися на Іру.

Це звісно Володя замітив і вирішив мене забрати.

 -Ну радий був бачити.Ми пішли,хочемо по бакалу пива почастувати.Жарко сьогодні,що думаю тільки пиво спасе.-усміхнувся сусід до дівчат та по прямував до входу.

 -Пішли Вадиме, що вкляк.

 Я глянув на нього, і побачив там застережливий погляд,такий як батько дивитися на кавалера своєї дочки.Ніби попереджає не сунься сюди а то буде тобі на горіхи.

 Несказавши ні слова я попрямував за ним.

Замовили ми по бакалу та всілися за невеличкий стіл.Невстиг я і голток зробити як Володя почав розмову. 

-Це що було Вадиме.Ти чого на Іру так зиркав,ти її знаєш чи що.

 -Ні незнаю. Ну як, незнаю,але бачив.

-Де саме?

-На річці ,в перший день коли сюди приїхав.

-Ааа,то ти тому кожен день туди бігав...Я розумію що Іра дівчина красива,але тобі нездається,що ти застарий для неї!?

-А з чого ти взяв,що я щось від неї хочу,хіба я таке сказав.

-Ооо та тут і казати не треба нічого. Твій погляд сам за тебе сказав. Ти дивився так як  би більше нікого не бачив.Дівчині аж ніяково стало. 

-Та нічого я не дивився,просто смішна ситуація вийшла на річці тому можливо більше на неї дивився.

-Ну ти диви,але краще Іру не ображай. Я кажу так як тато би захищав дитину, бо в неї тата не було тож нема кому захистити. Мій Ромка колись захищав.Ми навіть колись думали,що вони одружаться. Але він зустрів свою Катю тай-любов,через кілька місяців одружилися,бо вже старший внук був на підході.

-А чому ти думаєте,що він хотів одружитися на ній.

-Бо він так казав. А одного разу прийшов і каже я женюся. А ми такі ,ти шо сину чого так швидко,і коли це ви встигли все вирішити,Іра вже погодилась чи що?А він нам а з чого ви взяли що це Іра.Її звати Катя і в нас буде дитина. О так і все було, а ми і невмішувалися.

-Вони що зустрічалися?-мене це дуже цікавило,незнаю чому але я хотів знати.

 -Незнаю,ніби ні,але його друзі ну і ми знали,що вона йому подобається,він за нею хвостиком ходив.

 -Ну а потім,що він не пояснював нічого.

 -А що пояснювати,дитину зробив то і за наслідки має відповідати.Але він мене не розчарував,повіся як мужик.Одружився тай виховують дітей разом ,ось вже третій на підході. 

--Зрозуміло.

-Я тут до того цю розмову завів,щоб ти розумів,вона дівчина хороша і в образити ми її не дамо.

-Звичайно Володя ніхто незбирається когось ображати.Ну і я щось незрозумів за кого ти мене маєш.?

-Ну вибач,може перегнув.Просто ти зараз без жінки а ти так дивився на неї голодним поглядом..

-Ну ти помиляєшся в мене завжди хтось є тож за це не хвилюйся,не такий я вже голодний. До речі пиво справді добре. Незнав що тут можна купити крафтове.Смакота.

-Ну а ти думав, в нас тут теж цивілізація. Тощо з роботою трохи тяжко а так немає кращого місця ніж тут. 

-Так тут добре, в мене теж багато спогадів хороших. Тому і захотілося тут побути, відновити будинок,а потім може і переїду сюди, хто знає. 

-Давай ще по бакалу,раз кажеш хороше, -запропонував сусід.

-А давай,-подумав прийду тай ляжу спати, може вирубає швидко.

Володя пішов замовити ще по одному бакалу пива а я вирішив передзвони до дочки.Обіцяв їй вечерю на вихідних а сьогодні вже субота, сподіваюся що в неї не змінились плани. 

-Привіт тату,-відповіла донечка після першого грудку.

-Привіт моя принцеса,ну як там твій екзамен. 

--Все супер тату,здала,але результат буде через тиждень або пізніше ще незнаю.Але я така рада що це вже позаду,бо я дуже хвилювалася.Блін ти собі не уявляєш це так сресово.

-Ну я теж радий за тебе нарешті відпочинеш.Ну ще випускний а там канікули. 

-Ну випускний я чекаю з нетерпінням, до речі плаття вже готове,ти би бачив воно просто супер.