Що сталося тієї ночі

Розділ 5

Коні мчали до фінішу, нещадно розриваючи напруженими тілами густе повітря. Натовп, стежачи за ними, ревів, гудів, розривався. Рита сиділа на головній трибуні поруч із мером та його дружиною. Вона майже не чула, що притишено торочить їй цей товстобокий очільник містечка. Уся Ритина увага була прикута до однієї людини в натовпі, що обліпив огорожу біля бігового кола, - до свого названого батька Маркіяна Борисовича Золотковського.

Маркіян Борисович насолоджувався своїм “виходом у народ”. Він майже фізично відчував, що люди пишаються стояти поруч із ним. Та водночас пана Золотковського з’їдала тривога: не схоже було, що Філіп сьогодні виграє перегони. Він невідривно стежив за полем і страшно шкодував, що не подбав вчасно про синів зріст, уже зовсім не жокейський, на жаль. “Треба було в бочку тебе садити. Чи на ноги щось надягати. Та пізно”, - нарікав Маркіян Борисович.

_ На якого коня поставили? - злякав його неприємний, схожий на кривляння голос.

Пан Золотковський зиркнув: якась скрючена бабка в нього під боком, страшна як світ, уперше її бачить.

_ На всіх, - відмахнувся він і знову зосередився на Філіпі.

Аж тут як біль - гострий, колючий, миттєвий. Наче чиєсь жало встромилося йому в стегно. Маркіян Борисович підскочив і мимовільно пискнув.

_ Трясця твоїй ма…, - тільки й встиг промовити, як усе перед очима попливло. Ноги підкосилися, тіло розм’якло. Він ще відчув удар об землю, далекі голоси - і провал.

Dalоna

Подобається

#715 в Детектив/Трилер
#285 в Детектив
#940 в Сучасна проза

У тексті є: сімейні рани, убийство

Відредаговано: 17.07.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись