Що прийде в голову

Я все

Все. Це вже просто все. Я вигоріла , виснажилась , втомилась , є багато синонімів . Мені важко , я не знаю , що мене ще тримає і змушує всміхатися людям . Все іде шкереберть , руйнується . Стало так важко на душі , ніколи не думала що таке буде. Навіть , коли виключили з університету так не було погано. Навіть плакати не можу , просто не хочеться. Головою розумію , що треба себе перезагрузити але серце ниє і болить. . Я розумію , що моя апатія може затягнутись , що я можу довго приходити в себе . Але я не можу втямити , що стало цим переломним моментом , який мене зламав? Самокопання зробило ще гірше , вже ніщо не приносить задоволення : їжа не така смачна , музика обриває , сон став короткий , навіть читати не хочеться. І не хочеться в це когось втягувати але треба виговоритись , щоб хтось почув мене.
Не хочу чути , що треба жити далі , треба знайти нове задоволення . Ні . Треба дати собі можливість лягти на ліжко , на критись пледом і лежати . Все . Може прийде ідея , може щось в голові зміниться а може все так і залишиться. Треба дати можливість побути людиною а не машиною.

Можливо вдасться якось змінити ситуацію але все стало настільки незрозумілим , що я вже заплуталась чого насправді хочу.

Чеширка

Подобається

#2340 в Молодіжна проза
#953 в Підліткова проза

У тексті є: думка, біль душі, самокопання

Відредаговано: 11.03.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись