Думаю , що кожен з нас стикається з несправедливістю. Буває вона незначною ( не уступили дорогу) або максимальною ( ти пахав як віл а премію віддали іншому). Сьогодні я також стикнулась з цим. Мені пощастило стати інтерном у дуже хорошій лікарні і сьогодні я приїхала з самого ранку щоб подати документи на навчання в університеті. Відчекала обід в установі , була друга в черзі а я на секунду навчаюся на контракті ( тобто за мене платять батьки) і в кінці черги прийшли бюджетники ( протилежність контракту , за них платить держава) . Черга трохи набігала і вийшла член комісії і якраз питає хто що і як і коли сказали що є бюджет вона їх запросила перед мною . Серйозно? Все ж потім я зайшла після них але було образливо . Мене дратує така несправедливість і такий поділ , невже ви думаєте , що є кращі і є гірші. Але таких нема і я зрозуміла , що мені непотрібно досягати вершин щоб зрозуміти , що мені насправді треба. Якщо ви в чомусь погано розбираєтесь , знайдіть те в чому ви профі і захопіться цим. Якщо ви хочете чимось займатися аж очі горять але опускаються руки , то підніміть їх і зробіть щось , нехай це щось маленьке але для вас воно є важливим і тоді все вийде , вас це змотивує , бо як змогла то зробиш краще.