Розділ 14

Максим

Я завжди думав, що готовий до будь-яких ситуацій.

У бізнесі щодня виникали проблеми: складні переговори, конфлікти, несподівані рішення. Я навчився швидко реагувати й знаходити вихід навіть там, де інші його не бачили.

Але цього разу все було інакше.

Цього разу справа стосувалася Софії.

Телефонний дзвінок пролунав пізно ввечері.

Я вже збирався завершити робочий день, коли побачив її ім'я на екрані.

Серце одразу стислося.

— Софіє, що сталося?

На тому кінці дроту я почув її схвильований голос.

— Максиме... Мені здається, хтось намагається відкрити двері.

Я миттєво підвівся з крісла.

— Ти зараз у квартирі?

— Так.

— Закрийся в кімнаті й нікуди не виходь. Я їду.

Я навіть не став ставити зайвих запитань.

Уже дорогою набрав номер поліції.

— Добрий вечір. Мені потрібно повідомити про можливу спробу проникнення у квартиру. За адресою...

Я коротко пояснив ситуацію, назвав адресу й попросив якнайшвидше направити наряд.

Поки їхав, постійно залишався на зв'язку із Софією.

— Ти мене чуєш?

— Так.

— Добре. Просто залишайся там, де ти є. Все буде добре.

Я чув, що вона намагається триматися, але їй було страшно.

І в цей момент я вкотре зрозумів, наскільки велика відповідальність тепер лежить на мені.

Коли я під'їхав до будинку, біля під'їзду вже стояла поліцейська машина.

Я швидко піднявся нагору.

Софія відчинила двері лише після того, як почула мій голос.

— Все добре, — сказав я спокійно. — Я тут.

Вона лише кивнула.

Поліцейські оглянули двері та замок. Було видно, що хтось намагався пошкодити його.

Почалося розслідування.

Я пояснив ситуацію: Софія неповнолітня, проживає сама, але перебуває під моїм тимчасовим доглядом. Також надав усю необхідну інформацію.

Поки правоохоронці працювали, ми зібрали всі деталі.

Камери спостереження допомогли швидко встановити, хто міг бути причетний.

Як виявилося, інформація про квартиру та те, що там може бути цінне майно, пішла від сусіда знизу.

Чоловік уже давно мав проблеми із законом і не користувався доброю репутацією серед мешканців будинку. Саме він передав інформацію людям, які вирішили скористатися ситуацією.

На щастя, до реального проникнення справа не дійшла.

Завдяки швидкій реакції Софії та тому, що вона одразу зателефонувала мені, усе закінчилося без серйозних наслідків.

Після завершення всіх процедур я ще раз поговорив із нею.

— Ти зробила все правильно.

— Я просто згадала, що ти сказав телефонувати тобі, якщо щось станеться.

Я усміхнувся.

— І добре зробила.

Того вечора я залишився ще на деякий час, поки не переконався, що вона заспокоїлася.

Наступного дня я вирішив замінити замок і посилити безпеку квартири.

Але Наталі я нічого не сказав.

Не тому, що хотів щось приховати.

А тому, що знав її.

Вона б одразу почала хвилюватися, переживати, звинувачувати себе, що залишила Софію саму.

А вона зараз мала зосередитися на роботі.

Вона була в іншому місті, будувала майбутнє «Кавусі» і повинна була знати лише одне — із Софією все добре.

Я пообіцяв їй, що буду поруч.

І я збирався дотримати цього слова.