2

-Знову ти весь вечір проговорила з Жаном? – не задоволено бурчить Вадим.

 - Ти ревнуєш? - відкладають ноутбук запитую. 

-Так, я ревную. 

І не довіряю йому. 

Ти взагалі бачила, як він на тебе дивився?

 -Як?

  Він наш кум і хрестив нашу доньку. 

- Як на кохану жінку, не на куму чи подругу. 

Мені відразу не сподобалася твоя ідея взяти його кумом. 

Про що можна говорити півтори години?

 -Незабаром Адріану і Софії п’ятнадцять.

 Ми говорили про подарунки дітям.- я трохи прибріхую. 

Я просто пообіцяла Жанові, що нікому нічого не розповім. 

У них з Даніелем почалися проблеми. 

Жан хоче дітей, а Даніею і хресних вистачає. 

Вони балують наших двійнят. Постійно. 

Наші діти навіть гостюють у них один тиждень на літніх канікулах. Софія сказала, що буде вступати в виш  у Парижі та жити у хрещених батьків. 

На що мої чоловіки вже плямами пішли від злості. 

Тому у мене Джекпот мої чоловіки ревную мене і дітей до кумів. 

-Кохана. В першу чергу Жан мужик, а вже потім твій кум і гей. Я бачу, як він пожирає тебе очима. 

І мені це не подобається. 

- А те що ви з Сергієм останнім часом постійно у двох і мене ігноруєте це нормально? 

А так мені хоч куми компліменти говорять.- я дую губи та схрещую руки на грудях. 

- Тобто вони тобі ще й компліменти говорять?- закипає Вадим.

 -Так говорять. 

А що не можна? 

-Що сталося? – підходить Сергій і пригортає мене до себе.

 І підморгує Вадиму.

 - Ні ви знущаєтеся, я все бачу. Ану геть обидва пішли. 

Знову ви зголосилися про щось....

   - Ти себе накрутила? – говорить Даша. 

Яка подзвонила мені по вайберу у вечері.

 Я показово не захотіла їсти разом з чоловіками.

 І пішла з тарілкою до спальні.

 -Ні, вони знову постійно разом.

 Я починаю думати, що я зайва на їхньому святу життя. 

- Ти що з глузду з'їхала? 

Тобі пощастило мати не одного, а відразу двох чоловіків, які тебе люблять і не зраджував з першою ліпшої шльондрою.

 - Їм і один онгодо достатньо...Так стоп! 

А що сталося? 

Ти дзвониш мені серед тижня?

 І стій ти що плакала? – за своїми скаргами на життя я й не помітила, що Даша з опухлими очима.

 - Так мене зрадив Захар та покинув. 

А ти така вся щаслива та проблеми з пальця висмоктуєш!

 - Так, не кричи на мене. 

Ти б спробувала, як я, а потім говорила. 

-Я б спробувала. 

Так де знайти таких чоловіків,  як у тебе? 

Хоча б одного. 

- Ти французьку ще пам’ятаєш? -Так. А що? 

-Я допоможу тобі познайомитися з такими, але там є деякі нюанси. Вони старші від тебе один на п'ять років, а інший на сім. 

І у них криза у відносинах. 

А ти або укріпиш їхню родину,  або зруйнуєш.

 Вони хресні моїх дітей. 

Тож прилітай через три дні на свято там і познайомлюсь. 

-А чому б і ні? 

Що мені втрачати? Мені вже тридцять дев'ять. 

Свого житла немає. 

Робота не фонтан. 

Тож я згодна.

 Авантюри я люблю.- після кількох хвилин роздумів промовила подруга. 

І от через три дні я зустрічаю в аеропорті подругу і кумів заодно. Шикарна нагода їх познайомити до свята.