Розділ 17

  Єгор та Катя задоволені собою повернулися до готелю.

-Ми вже завтра повинні вилетіти в Україну та повернутися до маєтку,- Катя витягла валізу із шафи для того щоб почати збирати речі.

-Ми ще не будемо нікуди повертатися,- Єгор забрав з рук у Каті валізу і знову поставив до шафи,-чи може ти поспішаєш щоб більше не залишатися зі мною на одинці?

-Ти помиляєшся,- запевнила його Катя гадаючи навіщо їм ще лишатися в Іспанії коли місію виконано,- мені подобається бути з тобою. Але нам треба провірити чи насправді скарби заховані у тому дуплі.

-Зараз зателефонуємо бабусі і хай вона і провірить,- Єгор взяв свій смартфон,- впевнений, що відразу після нашого дзвінка пробіжить все провіряти. Так що довго чекати не доведеться. Хай отримує задоволення, бо вона про це скільки мріяла.

  Єгор швидко все переповів своїй бабусі яку неабияк шокував.

-А де ж той дуб росте?- запитала не терпляче Анастасія Іванівна.

-Про це тобі Катя розповість,- Єгор передав телефон їй.

-Анастасія Іванівна, пам’ятаєте ту лавочку де ми востаннє сиділи?

-Так.

-Так от, якщо подивитися праворуч ви побачити ряд лип, а відразу ж за ними той самий дуб який зображено на картинах. Тому дубові вже більше ста років.

-Хвилиночку. Катю, я вже підходжу до цього дубу,- і мовчання.

-Анастасія Іванівно ви мене чуєте? Де ви поділися?- Катя захвилювалася.

-Їй мабуть погано зробилося,- Єгор теж почав хвилюватися.

-Нічого мені не погано,- подала голос Анастасі Іванівна,- просто я бачу це саме дупло про яке ви мені розповіли. Я потім вам по вайберу передзвоню.

-Ти там обережно бабусю,- напослідок крикнув їй Єгор,- нетерпляча жінка, про що я і говорив. Так ти Катю говориш, що тобі подобається бути зі мною.

-Звісно, що подобається. І ти мені подобаєшся,- зізналася Катя.

-Я тобі тільки подобаюся?- Єгор підійшов до Каті ближче,- я от ти для мене більше ніж подобаєшся. Ти та про яку я мріяв усе своє життя. Я кохаю тебе.

-Я тебе теж кохаю Єгор,- Катя розплакалася, як давно вона мріяла почути такі слова від чоловіка і самій про це сказати,- і хочу тебе попросити щоб ти мене поцілував.

  Єгор не гаючи ні секунди підійшов до Каті так близько як це тільки можливо і поцілував її обнімаючи за талію. А вона запустила свої руки в його волосся заплющивши очі з яких ще текли сльози. Вони наскільки сильно захопилися поцілунком, що навіть не відразу почули як телефонувала бабуся. Нарешті повернувшись у реальність Єгор швидко увімкнув вайбер і разом з Катею мали змогу побачити золоті і срібні монети, а також коштовні прикраси.

-Це справжнє задоволення тримати в руках ці скарби,- радості Анастасії Іванівни не було кінця,- тільки завдяки вам мої дорогесенькі я маю таку змогу. Дякую вам, що не відмовилися допомогти мені. Коли повертаєтеся? Чи зблизила вас ця поїздка?

-Про це ми потім поговоримо. А так ми ще лишаємося, бо я ще повинен зустрітися зі своїми діловими партнерами,- та Єгор був не до кінця відвертий.

  Поклавши після розмови телефона до кишені Єгор звернувся до Каті:

-Після ділової зустрічі хотів тебе запросити на романтичну вечерю. Згодна?

-Так,- Катя звичайно, що була згодна.

-То ж будь готова о восьмій, я за тобою зайду і ми підемо.

  Катя гадала, що вони підуть до ресторану та помилялася, бо йшли в бік пляжу.

-Якби я знала, що ти передумав вечеряти то одяглася б простіше. А то в босоніжках незручно якось по піску йти та й ще в довгій сукні.

-А мені подобається як ти одяглася,- заперечив їй Єгор,- і взагалі приємно бачити, що ти почала носити сукні які до речі тобі дуже пасують.

-Я їх почала носити тільки після знайомства з тобою,- посміхнулася Катя,- ти змінив не тільки мій стиль одягу, а й мене саму. Завдяки тобі я позбулася багато всяких комплексів, почала почувати себе більш вільно.

-Радий це чути,- Єгор зупинився продовжуючи тримати Катю за руку,- прийшли.

  Катя підвела очі які до цього весь час були прикуті до піску по якому йшла намагаючись не впасти і побачила те, що аж ніяк не очікувала. Ближче до океану по якому йшли помірні хвилі стояв стіл накритий білою скатертиною. На якому горіли запалені дві свічки вставлені в підсвічники і стояли блюда з стравами, також пляшка шампанського і два келиха. По обидві сторони стола горіли великі факели встромлені в пісок та стояв офіціант у білій сорочці з чорним метеликом. Він допоміг сісти їм за стіл. Катя навіть подумати не могла, що Єгор здатний на таку дивовижну романтику. Виходить вона ще не зовсім добре його знає.

-Сподіваюся сьогодні ти не відмовишся випити зі мною келих шампанського,- і побачивши, що Катя кивнула головою Єгор дав знак офіціанту заповнити їхні келихи.

-Ти умієш дивувати,- сказала Катя те, про що їй вже не одноразово доводилося йому говорити у минулому, а потім поцікавилася,- як пройшла твоя ділова зустріч?

-Вона була короткою. Через те, що не всі мали змогу на неї прийти. Тому ми вимушені були її перенести на інший день,- Єгор відпивши шампанське поставив його і взяв Катю за руку простягнувши свою через увесь стіл та подивився їй у вічі,- я тебе кохаю і обіцяю кохати завжди. Ти та дівчина яка змогла змінити мене, мої погляди на життя. Завдяки тобі я став добрішим і більш з розумінням почав відноситися до оточуючих мені людей. Завдяки тобі я маю змогу відчувати ці прекрасні почуття які звуться коханням. Ти Катю неймовірна дівчина, яка звісно не схожа на інших. Ти красива, розумна, самовіддана і відповідальна. Ти щира душею і з чистими намірами. В якусь мить я зрозумів, що мені не аби як пощастило зустріти саме тебе і закохатися саме в тебе. Віднині я ніколи не хочу з тобою розставатися, хочу завжди дбати про тебе і тому…

  Єгор встав із-за столу, обійшов його підійшовши до Каті і став перед нею на одне коліно витягнувши із своєї кишені коробочку з обручкою.

-Катю, чи вийдеш ти за мене?

  Катя ніби зачарована дивилася на чоловіка який зараз запитував в неї про те про що вона так багато мріяла, чим марила. Не вже це і справді зараз відбувається з нею? Чи може вона спить і це їй сниться? І щойно прокинувшись це солодке марево зникне, розвіється як туман. Але це не сон і зовсім не марево, а реальність у якій вона зараз перебуває. Вона і справді чує це запитання від коханого чоловіка і готова відповісти: