Розділ 9

  Минуло вже пів години як Єгор з Катею були в дорозі. Сьогодні Катя, якось без заперечень сіла на переднє сидіння і намагалася зберігати спокій, незважаючи на те, що хвилювання чомусь переповняли її. Вона вирішила, що це мабуть через те, що за такий довгий час вперше їде в таку далеку дорогу та ще й в Києв.

-Моя бабуся зажурилася, коли дізналася, що ти поїдеш зі мною,- сказав Єгор порушуючи тишу і зовсім несподівано перейшовши на ти,- сподобалась ти їй.

-Вона мені теж сподобалася на відміну…,- та Катя різко замовкла, бо зрозуміла, що не те говорить.

-На відміну від мене,- посміхнувся Єгор додаючи швидкості автомобілю,- невже ти про мене і справді такої поганої думки? Це мабуть через те, що кожного разу заважаю твоїй розвазі з…

-Якщо ви продовжите, то я з вами взагалі не стану розмовляти,- перебила Катя.

-Прошу вибачення,- Єгор краєм ока подивився на Катю, яка відвернувшись від нього дивилася у бокове вікно автомобіля,- я постараюся тебе не зачіпати при умові, що ти будеш звертатися до мене теж на ти.

-Ви забуваєте, що ви мій начальник, а я ваша підлегла,- нагадала Катя зовсім не бажаючи продовжувати розмову,- тому прошу вас і на далі звертатися до мене Катерино Василівно.

-Яка ви зла Катерино Василівно,- Єгор гучніше зробив музику і більше не став нічого говорити.

«Мабуть точно образився. Ну й хай. Чому це мене повинно турбувати»- та за мить Каті стало шкода, що вона сама ж відштовхнула можливість налагодити нормальні відносини з Єгором, не варто забувати, що їм доведеться провести разом аж цілий тиждень.

-Добре, я згодна перейти на ти,- Катя після хвилини роздумів вирішила змінити своє рішення,- ти ж не проти?

-Звісно, що я не проти Катю. А чому ти раптом передумала?- Єгору як не як, а було приємно і цікаво з чого це раптом такі переміни.

-Яка різниця. А нам ще далеко їхати?- запитала, намагаючись перейти на іншу тему.

-Ми проїхали меншу частину, а їхати ще в двічі більше,- в Єгора помітно піднявся настрій,- за два кілометра буде заправка на якій є кафе. Можемо перекусити. Що скажеш?

-Згодна.

-Я радий, що ти нарешті погоджуєшся зі мною з першого разу.

  Зайшовши в кафе вони замовили собі чай з пиріжками. Катя розслабилася в присутності Єгора мабуть вперше відтоді як вони були знайомі. Навіть упіймала себе на думці, що їй зараз приємно знаходитися у компанії такого симпатичного чоловіка. Та потім сама собі нагадала, що за той привабливою зовнішністю ховається противна особистість яка весь час показує свій характер і нагадує хто є хто. Правда сьогодні щось на нього найшло і він сам на себе не схожий. Точніше не схожий на того Єгора Тимофійовича на якого вона і зараз працювала.

-У вільний час покажу тобі Київ. Сподіваюся будеш не проти прогулятися зі мною вулицями нашої столиці,- Єгор був самою добротою,- ти не повинна поїхати назад до маєтку не побачивши яке прекрасне це місто. Не хотів би щоб ти обмежувалася однією виставкою.

  Катя від несподіваної пропозиції трохи не вилила на себе залишки гарячого чаю:

-Дякую, я б цього дуже хотіла. Тобто прогулятися Києвом,- уточнила Катя щоб не подумав, що прогулятися хотіла б з ним.

-Не переживай Катю, інакше б я і не подумав,- здогадливо сказав на те Єгор.

  В Києв вони вже заїхали пізно ввечері, стомлені дорогою. Єгор ще заздалегідь замовив для них кімнати в п’ятизірковому готелі. Катя відразу заснула щойно її голова торкнулася подушки. Прокинулася вранці коли їй принесли сніданок до номеру. Їй захотілося поснідати на балконі, бо звідки відкривався захоплюючий вид на місто. Снідаючи вона пам’ятала, що відкриття виставки розпочнеться о десятій то ж варто поспішити щоб встигнути ще привести себе в порядок. Ліза переконала її взяти з собою декілька її суконь та порадила розпускати своє волосся. Але Катя подумала, що це буде занадто і зав’язала його у звичний хвіст. Не варто занадто виряджатися, це ж проста виставка нагадала вона сама собі. Хотілося зателефонувати  Юлі, щоб дізнатися як все пройшло на футбольному матчі, чи не ображається Юра, що так вийшло. Та не було часу, варто було поспішити, бо Єгор вже чекав на неї внизу.

-Гарно виглядаєш,- Єгору і справді подобалося те що він бачив,- чи готова ти до грандіозного видовища?

-Ти як завжди все перебільшуєш.

-Що саме перебільшую?- не зрозумів Єгор,- якщо ти маєш на увазі свою красу то ти ж і справді гарна.

-Я про виставку. Ти так все виставляєш, що ніби я ніколи на виставках не була. Думаєш, що я взагалі забита селянка яка нікуди далі маєтку не їздила.

-Твоя біда Катя в тому, що ти не вмієш сприймати нормально компліменти які говорить тобі чоловік,- Єгор чудово пам’ятав реакцію Каті коли він говорив що в неї гарна посмішка,- тобі варто було лише відповісти, дякую. І знаєш, я радий би почути твою розповідь де раніше тобі доводилося побувати. Розповіси мені у вільний час?

-Звісно,- Каті стало незручно від зауваження яке зробив їй Єгор.

  Щорічна Агро виставка як завжди займала велику територію і здавалося, що їй не було ні початку ні кінця. В цій виставці брали участь більше ніж аж дві тисячі підприємств в том числі і сто іноземних компаній з двадцяти двох країну світу. Великий потік відвідувачів свідчив про те, що цей захід дійсно мав велике значення та цікавість. Адже подивитися було на що. Різноманітність тематичних експозицій вражали кількістю та якістю. Без сумніву Єгора зацікавила нова сільськогосподарська техніка, а Катю більш нові види добрив та методи боротьби із шкідниками. У Каті та Єгора зовсім не було вільної хвилини через насичену ділову програму виставки. Вони разом побували на конференціях, семінарах та нарадах з різноманітних питань. Розважальна програма теж заслуговувала не аби якої уваги. На великій змонтованій сцені перед центральним павільйоном виступали творчі колективи народної творчості. І саме неподалік від неї стояли Катя з Єгором коли:

-Яка приємна зустріч Єгоре Тимофійовичу,- до Каті з Єгором підійшов чоловік років п’ятдесяти,- як давно ми з вами не бачилися.