Глава 34.3

– У мене була дуже хороша фізична підготовка, а не яка-ніяка! – вкотре, перш ніж встигла подумати, випалила Євгенія. І відразу ж прикусила язика. «Ну що ти за дурепа! – подумки вилаяла вона себе. – В тебе так… в тебе була дуже хороша підготовка… А от у у цього чужого тіла, яке тепер моє не було, судячи з усього ніякої! – нагадала вона собі, зробивши при цьому невтішний висновок, що, оскільки у цього її тіла немає минулого досвіду тренувань, то й переваги перед іншими її однокурсниця в неї теж ніякої немає!

– Можливо, – тим часом кивнув Натаніель. – Однак по тому, як ти стоїш та рухаєшся, явно та однозначно видно, що ти займалася не бойовими мистецтвами, тому сьогодні я покажу тобі кілька бойових стійок, відпрацюванням яких ти зможеш займатися самостійно у вільний від навчання та тренувань час.

Євгенія, яка розгубила увесь свій войовничій запал після усвідомлення того, що усі її вміння залишилися в іншому тілі, покірно кивнула.

Якщо Натаніеля й здивувала її покірність, виду він не подав.

– Перш, ніж ми приступимо, кілька корисних порад. Порада перша: використовуй свої переваги! – чітко, відділяючи слово від слова, сказав він. – Ти крихітна… – спробував продовжити він. Але хто ж йому дозволив!

– Я не крихітна! – обурилася Євгенія. – В мене нормальний зріст!

Натаніель звів очі до стелі, цокнув язиком й пояснив:

– Ти тоненька, як тростинка й значно нижча за більшість чоловіків. Я, наприклад, міг би забити тебе одним ударом!

Це його зауваження Євгенії нічим було крити, тому їй не залишалося нічого іншого, окрім як гордо промовчати.

Її візаві самовдоволено посміхнувся, і посмішка ця «говорила»: а ти що думала? Я знаю про що говорю!

– Звідси порада друга, – тим часом продовжував він. – Не дозволяй себе вдарити! – резюмував він. – Ухиляйся, йди від удару, вимотуй противника. До речі, цим ми здебільшого й займатимемося на наших тренуваннях. З другої поради випливає третя: – Ніколи не намагайся збити з ніг противника, який масивніший за тебе. Навіть, якщо тобі це вдасться, він може або потягти тебе за собою на мат або зробити підсічку й завалити тебе на себе. І так як у лежачому положенні, музику замовляє той, у кого більш велика маса тіла, то опинившись на маті, ти навряд чи зможеш виграти спаринг. Порада четверта…

– А що там із моїми перевагами? – нагадала Євгенія. – Ти так і не доказав про них.

– І хто в цьому винен? – риторично поцікавились у неї.

І тепер вже вона звела до стелі очі й цокнула язиком.

– Твоя основна перевага це те, що ти виглядаєш... як хтось, на кого дмухни, і його віднесе з вітром, тому твій супротивник буде впевнений, що ти не спроможна дати відсіч. І тим більше, від тебе ніхто не буде чекати знання особливих точок на тілі.

– Тобто моя перевага у ефекті несподіванки, – резюмувала Євгенія.

– Поки що так, – підтвердив наставник. Слідом за чим обмовився: – Будемо сподіватися, що поки що.

– О-ох! – звівши очі до стелі, пирхнула Євгенія. – Звичайно ж! Якщо ти так і займатимешся виключно балаканиною, а не моїм навчанням, то можна навіть і не сподіватися! Вчи вже мене, нарешті!

Натаніель широко посміхнувся.

– Гаразд. Ти тільки, я прошу тебе, не забудь потім, що ти сама напросилася!