2

Я сіла за стіл,де вже були мої батьки, старший брат, молодша сестра і чоловік років сорока у строгому діловому костюмі з лисиною на голові. Спочатку ми сиділи в тишині, а потім постать у діловому костюмі порушив цю ідилію

- Франкська Ніколь Павлівна, мене звуть Генріх Фері,я юрист вашої покійної бабці. Я радий вам повідомити,що ваша бабуся Франкська Анастасія Володимирівна вписала вас у свій спадок в Лос-Анджелесі це двоповерховий будинок і невеликий торговий центр,але щоб отримати свою половину ви має прожити там три роки. Я даю вам час подумати і завтра зранку знову завітаю до вас. На все добре. Він зачинив двері, а я сиділа і майже не дихала,бо була шокована.

- Доню, що ти думаєш? - запитав тато

- Я думаю тобі варто погодитися це чудовий шанс для тебе ти можеш навіть навчатися там - додала вже мама

- Я розумію,що це хороша пропозиції, але я не можу цього прийняти, мені обідно через те що бабця, яка відріклася  від  нас після смерті дідуся і звинувачувала нас у тій аварії, а потім взяла і покинула,а тут так розщедрилась - вже почала кричати зі злості,яка в мене утворилась. А потім трішки заспокоївшись сказала,що не занадто добре знаю іноземну мову щоб там жити. Для мене це був складний предмет у школі.

 Але батьки всерівно вмовляли мене і навіть тітка яка приїхала сказала,що це мій квиток у щасливе життя. Послухавши їх я піднялась до кімнати із своїми думками. Мені було просто обідно і боляче,що бабця яку я дуже сильно любила відмовились від мене коли мені було сім і десять років не давала про себе нічого чути, а тут з'явилась. І почала плакати я не хотіла, але сльози самі йшли з моїх очей. 

Тоді вирішила зателефонувати до моєї найкращої та єдиної подруги та все розказати. Я завжди дотримувалися своєрідного правила краще мати одного вірного друга ніж сотню фальшивих. Її звали Ліза. Вона була струнка, висока, брюнетка із красивим зеленими очима. Ліза завжди мало багато прихильників, але відшивала кажучи я чекаю принца на білому коні.

- Ніка - вона мене завжди так називала- це чудово бери їдь і навіть не про що не думай. Та це неймовірно - вона просто почала кричати з радощів - це твій шанс налаштувати шикарне життя і позбутися тих самозакоханих індиків -вона говорила про наших людей в селищі.

- Так заспокойся, а то зараз тебе буде рятувати потрібно. Завтра має прийти юрист і я в нього все чіткіше дізнаюся,а тоді прийому рішення.

- Ти  їдеш і це не обговорюється, не шукай відмазок,а зараз ми їдемо по новий одяг для тебе. У тебе починається нове життя. Все скоро буду, цілую!