1

Ну що ж в один прекрасний день моє життя круто змінилось,це навіть не те слово щоб чіткіше описати ситуацію у якій я опинилася. І як не дивно мені сподобалось всього лиш за тиждень часу після мого випускного я розійшлася зі своїм хлопцем і маю переїхати в Лос-Анджелес до сестри. Пройшло вже півроку з могу переїзду,все прекрасно,але як нам усім відомо навіть у хорошому правилі завжди існують вийнятки.

Пів року назад 

"... Я кричу до нього,а він ніби не чує йде все вперед, зупинились ми на мості серед густого лісу. Де тільки він і я. Якби я не хотіла піддійти,але не могла ніяк поворохнутись. І тут він різко обертається,бере мене за руку і по моєму тілу ніби електричний струм проходить,але особливий я відчуваю легенький морозець з теплим, ніжним вітерцем у лице із ароматом сакури та м'яти. Він затьмарює. Я підношу голову хочу подивитись на нього і..."

- Ніколь, донечко,прокидайся вже скоро гості приїдуть.

От знову цей сон і знову не могла побачити його лице,чорт ну чому завжди на самому цікавішому місті. Я страшно не люблю прокидатися зранку, думаю як усі,а коли ходила до школи це було вдвічі складно,бо ночами полюбляю читати книги,писати вірші це є основою мого життя. Вони допомагають мені впоратися зі злістю, різними емоціями або просто витягнути із поганих думок, нехай краще постраждає листок і ручка ніж хтось із людей. 

На щастя я закінчила школу і у мене відбувся випускний для когось це смуток,але тільки не для мене,я стрибала від щастя. Ні вчитися мені подобалось хоч і не завжди добре це виходило. Тепер питання на кого йти навчатися дальше і в честь цього мав бути сьогодні святковий обід з тіткою, яка мала розказати про найкращі заклади Києва. Жили ми у невеличкому селищі, отож поїхати у велике місто це було моєю надією відкрити для себе щось нове.

Але перед цим я мала серйозно поговорити зі своїм хлопцем. Ми з ним вже два роки зустрічаємося, спочатку я думала що це любов всього мого життя, але на жаль це була лише закоханість. Для цього випадку я одягла літню сукню на бретельках лавандового кольору чуть вище колін, випрямила волосся каштанового кольору, яке доходило до лопаток, накрасила брови,які в мене були не дуже густі, нанесла туш, що ще більше виділяла мої карі очі, свої пухкі губи підмалювала гігієнічною помадою вишневого кольору. 

На диво розмова пройшла добре і ми мирно розійшлись, обнявшись напрощання. Тому додому поверталася у хорошому настрої. Переступивши поріг будинку я зрозуміла, що на мене очікує сюрприз.