На наступний день я намагалася зловити Рюко в школі на перервах, але біля нього завжди юрмилася купа дівчат..Так до кінця навчального дня з ним зв'язатися так і не змогла. В мене був шанс запропонувати це після уроків. Я чекала цього моменту. І ось він настав! Хутко взявши всі речі, вибігла з класу. Я шукала серед натовпу його, проте ніяк не вгледіла. Вийшовши зі школи я впізнала свого друга, побігла до нього, гукнувши:
* Рюко!
Він обернувся. Я продовжила, відсапуючись:
* Може, сходимо в кіно разом?
* Давай, - відповів він.
Я відчула радість.
* Тоді завтра вийде?
* Так.
* Добре. Пройдемося разом?
* Вибач, але сьогодні ні.
* Зрозуміло. Тоді бувай!
Червона і радісна побігла геть. Його відповідь я не почула вслід. Коли я прибігла додому, цю новину розповіла Кларі. Вона підтримала мене, навіть казала, щоб я продовжувала йти далі. Після цього з Рюко вибирала фільм, на який підемо. Насичений сьогоднішній день мене стомив, тому як тільки приклала свою щоку до подушки, я заснула міцним сном. На наступний день прокинулася пізно, запізнившись в школу. Я була щаслива, адже саме сьогодні зможу сходити в кіно з другом. Для мене він вже не був другом, але йому треба було це довести. Уроки, як не дивно, пройшли досить швидко та я на рахунок цього не переймалася. Вже ось-ось ми підемо в кіно. Після уроків, хутко прибігши додому, я готувалася до зустрічі з Рюко. За півгодини пішла збуджена до кінотеатру. Там вже чекав Рюко. Він був здивований, коли побачив мене.
* Ого, - вирвалося з його вуст.
* Що таке? - запитала.
* Ти дуже гарна.
* Ой, дякую! - посміхнулася.
Ми замовчали. Перервавши ту хвилину ніякового мовчання, я продовжила:
* Пішли?
* Так.
Ми пішли всередину, сіли на свої місця і дивилися кіно. Мені фільм дуже сподобався і йому, сподівалася, теж. Ми вийшли на вулицю, проте там було вже темно. Він погодився провести мене додому. Через хвильку іншу ми вирушили. Спочатку йшли мовчки, я навіть побачила як він трошки розчулився. Звісно не могла дізнатися, що він тоді думав таке, але було бажання якось розвеселити та підтримати його. Я запропонувала пограти в квача. Він був не проти. Я рвонула вперед, проте Рюко мене дуже швидко наздогнав і зловив. Ми продовжили так далі до мого дому. Лице його трохи збадьорилося. Я ледь посміхнулася, радіючи своїм успіхам. Ось так закінчився вдало цей день!