…Проте зберігши життя він спробує це повернути

-Князь починає централізацію держави, кажуть що цю митницю закриють, як ви Сінторасе й пророкували, — сказав асистент Сінторасу.

-Як скоро це станеться, Асистенте?

-Коли прибуде представник князя і повідомить нас про це. 

-Начальнику. Що за підозрілі люди ззовні сторожки? Чому їх так багато? — почав кричати один з митників. 

-Так, а тепер тихо біжи до правителя й скажи йому, що на нас нападають. Я закрию сторожку, — скомандував Сінторас.

Його руки знову тряслися. 

«Може втекти? І полишити мою посаду? І залишитися зрадником? Я точно сьогодні помру» — такі думки були в голові у Сінтораса.

Тим часом у цитаделі

-Де усі радники? Де радник з розвитку, радник з війни, радник з таємних справ, церковник і моя жінка? — скаржився вголос воєвода.

-Страшні вісті сюди іде армія невідомих, — повідомив асистент.

-Повідомте Маршала, — скомандував воєвода.

-Він п’яний, — сказав один зі слуг.

-Прокляття — сказав Воєвода й підбіг до вікна, — Де вони зараз?

-Сінторас закрив ворота й наказав мені прибути сюди. Вони помітили можливо душ сорок.

Правитель крикнув гвардійців й одному сказав бігти та оголосити про збір добровольців. Як тільки воєвода побіг до сторожки він відразу підійшов до Сінтораса.

-Вітаю, владико. Вони не бажають перемовин. Вони уже штурмували стіни й продовжують наступати. Який у нас план? 

-Сінторас збирай своїх людей і у цитадель. Там ми продовжимо опір.

«Хах, а я думав про капітуляцію» — подумав Сінторас.

Час був підібраний найкращий. Місто було пограбоване за лічені години. Цитадель оточена, і того ж дня почалося будівництво тарана, нападники вишикувалися і почали стукати в щити та горланити перед воротами. Душ вісімсот… Воєвода дивився на стіну й думав про щось. Захисників було людей п'ятдесят. Швидкість атаки не дозволила сховатися добровольцям за стіною, а через збіднілість міста регулярні полки розпустили.

Воєвода почав щось горланити через ворота невідомою мовою. Після цього він наказав відчинити ворота.

Усі п’ятдесят людей перестали гомоніти та подивилися на нього.

-Повторюю, відчинити ворота, та не чинити опору, — сказав воєвода

Гарольд прийнявся виконувати наказ, після нього долучився і Сінторас та кілька інших солдатів.