Глава 6

Першою наступного дня прокинула Лара. Їй всю ніч снилися жахи з Довлатовим у головних ролях. Він там був чомусь з ріжками та хвостом, танцював якісь дивні танці та тягнув до неї свої лаписька. Свят, свят, свят… Насниться ж…Вона вже насмажила велику стопку млинців. Кухню заполонив аромат свіжозвареної кави. На кухню зайшла Соня.

— Доброго ранку, красуне. Як спалося? Сподіваюся краще, ніж мені…

— Що, ліжко не зручне? — сполошилася Соня.

— Ні. Просто жахи снилися. Мабуть, було передозування роботи вчора. Треба відпочити.

— Я знаю, що тобі потрібно! Відпочинок на озері! Вода, сонце, хороша компанія… — заграла бровима Соня.

— А що, ідея хороша. Озеро далеко?

— Не дуже, але вчора Макс запропонував нас завезти. Він заїде о 9-й,  — Соня густо почервоніла.

— А-а-а-а…Ось у чому справа. А я то думаю, що у лісі здохло, що Соня сама зве відпочивати. Зазвичай тебе клешнями не витягнеш кудись. А вона вже про все домовилася з Максом! — розсміялася Лара.

— Сама казала, життя одне і треба його ЖИТИ, — трохи знітилася дівчина.

— Казала-казала. Звісно, я поїду. Реально робота нікуди не втече. Як, до речі, вчора пройшла ваша вечеря?

— Чудово. Ми багато говорили... Мені легко з ним.

— Впевнена, у ліжку він виявиться не гірший, ніж у балачках.

— Ла-аро!!!

— Ну, що, Ларо? Скільки вже в тебе не було? Місяці 3?

Соня ще більше почервоніла і промовчала.

— Та ну… Більше? Півроку?

Соня не відповідала, опустивши голову до низу.

— Бляха муха, тільки не кажи, що ти вже рік чи більше не “пєкалася”…На фіга ти взагалі з тим Андрієм жила, як з толку з нього не було?

— Ай, Ларо. Давай не будемо. Подумаєш, рік сексу не було. З ким не буває?

— Зі мною — не буває. Ти ж знаєш, в мене є Едуард для фізіологічних потреб. Ніякого тобі виносу мізків — лише приємне проведення часу. Тобі теж треба такого знайти. Макс чудово підійде на цю роль. Він гаря-ячий.

— Ти що, — округлила очі Соня. — Я так не можу… Взагалі без почуттів… Тим паче Макс заслуговує на нормальне відношення. Я не буду його використовувати.

— А кажеш, взагалі без почуттів…. Якби їх не було, ти б з легкістю змогла його використати, не вагаючись. А так, бачу зачепив він тебе, — підловила Лара.

— Нічого він мене не зачепив. Просто ми знайомі з дитинства. І взагалі, закриймо цю дурнувату тему.

— Ок, без проблем, але вібратора я тобі все ж подарую.

— Ну ЛАРА!

— Все, мовчу-мовчу, — підняла руки до верху, показуючи, що здається, Лара

А Соня набурмосившись продовжила пити каву, проганяючи з голови нав'язливі думки. Вона весь ранок думала, про непристойну, як їй здавалося, пропозицію Лари. Ото придумала! До того ж вона і Макс просто друзі. Може вона пару разів і задивилася на нього вчора, але тут немає нічого дивного. Він привабливий молодий чоловік, а вона одинока та вже не дуже молода жінка…

Господи, про що вона думає! Він ніколи і не гляне в її сторону. Він просто надто ввічливий і благородний, тому допомагає і запросив на озеро. А може ще пожалів їх. У будь-якому випадку, Соня вдячна йому за таку турботу.

Рівно о 9-й приїхав Макс на великому пікапі кольору хакі. Підійшовши до дверей він постукав та голосно погукав:

— Агов….Хто тут вже готовий до відпочинку та пригод?

— Яяяя, — з радісним криком вилетів перший з хати Михасик.

— Привіт, чемпіоне, — Макс підхопив малого на льоту. — А де мама?

— Збирається, зараз вийде. Ваааауу, — Михасик побачив пікап і був у захваті від такого “танку” на колесах. — Оце так машина!!!

Макс взяв за руку малого та пішов показувати йому авто ближче. Соня застала їх якраз тоді, коли вони разом перевіряли, чи не здулися колеса. Обоє були дуже захоплені процесом. Хлопці, що з них взяти, закотила очі вона.

Соня одягла закритий купальних чорного кольору, хоча Лара вмовляла її взяти один з її новеньких бікіні, та накинула пляжну сукню. В одній руці в неї була вода, а в іншій величезна сумка з пляжними іграшками для Михасика. Лара ж зупинила свій вибір на червоному бікіні. Вона не збиралася сьогодні нікого зваблювати, просто в принципі не звикла ховатися і бути на задньому плані. Не в її правилах пасти задніх. Навіть на пляжі в селі потрібно виглядати достойно. Соня її поглядів не розділяла і вважала, що тіло жінки має право бачити лише її коханий чоловік, а не всі підряд. За це Лара вкотре у жартівливій формі назвала її монашкою, яка невідомо як зачала дитину. Мабуть, у темноті та з закритими очима. Соня промовчала, адже сама не знаючи цього Лара потрапила точно в ціль. Десь приблизно так це і було.

— Маєш чудовий вигляд, — сказав Макс, обвівши поглядом Соню. У цей момент вона все ж трохи пошкодувала, що не одягла якесь сексуальне бікіні. Хоча он Лара була при повному параді, але на неї Макс так не дивився.

Їхати до озера приблизно 10 хвилин. Вийшовши з машини Соня вкотре вразилася. Колись тут був маленький ставок, але зараз…Зараз тут був рай для пляжного відпочинку. Макс ще й применшив, коли казав, що озеро облагороджено. Це ж Ніцца посеред Карпат! 

По-перше, воно величезне — майже море. Його штучно розширили на багато-багато кілометрів. По-друге, завезли білосніжного піску, ходити по якому босоніж було окремим задоволенням. А ще тут грав діджей, була купа шезлонгів, пляжних бунгало, бари з напоями... Цивілізація, що тут скажеш.

— Ідіть за мною, — скерував Макс. — я забронював для нас альтанку.

Коли вони прийшли до місця призначення, то їх чекало чергове здивування. Альтанка виявилася гігантських розмірів. Це був велика споруда з дерева десь 5 на 5 метрів майже біля самого берегу. Під дахом стояло велюрове кругле надувне ліжко, 5 шезлонгів, холодильник та стіл зі стільчиками. Все продумано для комфортного відпочинку.

Найперше, що вони зробили, це побігли в воду, адже спека стояла неможлива. Здавалося, шкіра плавиться навіть у затінку. Михасик одразу натягнув смішного надувного круга з кумедною качечкою та міцно взяв маму за руку.  Малий побоювався заходити у воду, адже він ніколи не бачив раніше такої великої водойми.