Епілог

5 років по тому.
- Ох дівчта, це занадто тяжко, уже немає сил самій по сходах зійти не кажучи про щось інше. 
- Отаке воно відчуття материнства Дашо. Усе заради щастя у тобі, а на себе зовсім уваги не звертаєш. 
- Не знаю, Віка, як ти пережила це двічи. 
- Як це як?! Заради моїх похресників можна це пережити ще і не раз. Правда ж? - запитала жартома Оля. 

Після весілля Надії та Андрія, Діма і Вікторія за рік відсвяткували своє весілля. Пара була неймовірно щаслива, адже по-справжньому кохали один одного. Дмитро закінчив медичний факультет та відправився на інтернатуру у хірургічний профіль. Він був дуже здібним та цілеспрямованим і бажав навчитися усьому. Саме тому зараз він є один серед найкращих хірургів у області. 

Міша та Оля, як пізніше виявилося взяли таємно шлюб, за день до андріжвошо весілля. І двох віддалився повністю роботі. Михайло відкрив свою маленьку компанію із доставки різних будівельних матеріалів, а Ігор Петрович запропонував йому співпрацю. Оля працює викладачем англійської мови у коледжі де мама навчалася. Діти дуже сильно обожнюють її, а вона їх. 

Микола і Даша багато подорожували разом, але рік одружилися. І тепер Дарина очікує на поповнення у їх сім'ї - двійко братиків-бешкетників. Микола працює на фірмі у батька. Так як він єдина дитина в сім'ї, то батько хоче передати потім усі справи сину. Тому Коля наполегливо працює, та допомагає вагітній дружині, адже вагітність це зовсім не легко. 

Вікторія дуже часто навідається додому, її дітки обожнюють гостювати у бабусі і дідуся, а також їм дуже подобається Тетяна Миколаївна. Жінка так і працює в будинку Бергесів, та коли Вікторія була вагітна, Тетяна Миколаївна допомагали їй зі справами по дому. 
- Так дівчата відволікайте своїх чоловіків від роботи і ввечері до нас, є привід для затишного вечора. 
- Ого цікаво який привід? - запитала Даша. 
- Ми уже сто років не бачилися, все збирайте усіх, Віка не забудь про малечу, і чекаємо вас.
- Добре- добре, будемо.
Ввечері коли усі зібралися у Олі та Миколи вдома за столом друзі багато всього обговорили. Адже сім'я, робота та діти забирали багато часу. 
- Друзі, дуже радий вас бачити, - розпочав Микола, - вже так давно не збиралася. Я сьогодні хочу сказати вам те що чекав усі ці п'ять років. 
- Я вагітна, шостий місяць вже пішов. - сказала Оля, і по її щоці скотилася сльоза щастя, а на лиці засяяла усмішка.  

Дівчата та хлопці почали обійматися, подруги були дуже щасливі, адже Оля дуже сильно бажала собі мати діточок, і ось нарешті їх заповітна мрія здійснилася, і в них з'явиться ще більше щастя поруч!

Кінець!!!