Розділ 16

 Ранок наступного дня у родині розпочався як завжди із загального сніданку. Закінчивши із їжею родина перейшла до будених розмов, та вирішення різних питань.
- Доню, ти вже вияснила те про що ми вчора говорили? -запитала Галина Дмитрівна у Вікторії.
- Мамо, ще ні, я ж уночі не буду нікому телефонувати, до обіду усе з’ясую.
- Добре, повідомиш мене відразу, - відповіла мати, і звернулася до чоловіка. - Любий, розумію скільки у тебе справ, але пообіді сьогодні хочемо із Вікторією відправитися за покупками, їй необхідна сукня. Ти поїдеш із нами?
- Думаю, що ви відправитеся перші, а я приєднаюся як тільки зможу, ти ж знаєш, що коїться на фірмі, мушу владнати те що необхідне негайно і одразу до вас приїду, - відповів чоловік, поцілував своїх красунь та відправився на роботу.

Тим часом Віка піднялася до себе і роздумувала як почати розмову із Дмитром. В цей момент задзвонив телефон, Віка здивувалася побачивши, що це був саме Діма, і подумала що можливо це й на краще.
- Привіт, красуне. Як твої справи? Можеш розмовляти? – запитав Дмитро.
- Привітик, так звісно можу. Дякую усе добре, ти як там?
- О це чудово, я теж добре. Хотів дещо обговорити.
- Так уважно слухаю тебе, - відповіла Віка.
- Віка, я звичайно розумію, твою ситуацію і можливо я зарано це чиню, ти можеш відповісти що завгодно, але хочу щоб ти усе зважила і тоді дала відповідь на наступне запитання. Ти не проти піти на весілля до Андрія разом зі мною? Ти все обдумай і тоді скажеш, я усе зрозумію.
- Діма, якщо відверто, то я вже другий день хочу запитати це у тебе, але ніяк не наважуся, - сказала Віка.
- Серйозно? Так чому ж не питала, ти ж знаєш ми відверті між собою.  І яка твоя відповідь на моє питання сонце?, - запитав Діма сміючись.
- Ой ну я навіть не знаю, - Віка розсміялася, і тоді додала, - Звісно я не проти.
- Тоді, я о 9 тебе заберу і поїдемо разом, твої батьки ж будуть не проти надіюсь. Якщо що, кажи буду намагатися поговорити із ними, - твердо сказав Дмитро.
- Діма, все гаразд, вони до тебе дуже добре ставляться, не хвилюйся будуть не проти.
- Дуже добре, був радий тебе чути, тепер біжу необхідно допомогти мамі владнати деякі справи. Гарного тобі дня, обіймаю, - ніжно додав Діма.
- Дякую тобі, мамі вітання, і я тебе міцно обіймаю. - Із цими слова Віка вимкнула дзвінок, і була дуже щаслива такому розвитку подій.

Спустившись до низу, вона повідомила маму про розмову та її результат, і вони стали збиратися за покупками. Пообідавши мати із донькою відправилися за покупками, потім до них приєднався ще батько, врешті вони справилися до вечері, приїхали додому коли накривали уже на стіл. Попереду все більше справ повинно було відбуватися, тому було необхідно багато сил на їх виконання.