Глава 12. Хуліганка в ділі

   Аліса не збиралася плакати в подушку. Поки Макс вів важкі переговори з матір’ю та Анжелою, вона зачинилася в кімнаті й дістала свій «бойовий» ноутбук. Якщо Анжела хотіла війни, вона її отримала.

   Через пів години Аліса з’ясувала те, чого не знала служба безпеки Демидових. Виявилося, що «ідеальна наречена» Анжела була не такою вже й ідеальною. Її батько, великий партнер Макса, таємно виводив активи зі спільного фонду, готуючись до злиття з конкурентами. Анжела була не закоханою дівчиною, а троянським конем, покликаним контролювати Макса зсередини.

   Аліса спустилася до кабінету Макса без стуку. Там якраз ішов фінал драми. Анжела самовдоволено поправляла зачіску, а Елеонора вже діставала фамільну каблучку.

 - Шоу має тривати, як то кажуть, - Аліса безцеремонно кинула на стіл стос роздруківок. - Перш ніж ви одягнете цей нашийник на свого сина, Елеоноро Аркадіївно, загляньте в ці цифри.

 - Що це? - Макс насупився, перегортаючи сторінки.

 - Це звіти про офшори родини Анжели. Поки вона вдавала з себе ображену невинність, її татусь готував банкрутство вашої філії в Лондоні. П’ять мільйонів за мою роль, це копійки порівняно з тим, скільки вони планували у вас вкрасти під дзвін весільних дзвонів.

   Обличчя Анжели миттєво стало земляного кольору.

 - Це брехня! Звідки у цієї... дівки такі дані?

 - З даркнету з любов’ю, - Аліса переможно схрестила руки на грудях. - Я ж казала, я майстер із виживання. У моєму районі, якщо ти не знаєш, хто краде твій інтернет, ти залишаєшся без зв’язку. А у вашому, якщо не знаєш, хто краде твої заводи, залишаєшся без імперії.

   Макс швидко пробіг очима документи. Його погляд, холодний і точний, зупинився на Анжелі.

 - Геть.

 - Максиме, послухай... - пискнула та.

 - Пішла геть! - голос Макса прогримів так, що кришталь у шафах відгукнувся дзвоном. - І скажи батькові, що завтра вранці на нього чекає позов. Контракт Аліси, це дитяча казка порівняно з тим, що я зроблю з вами.

   Коли Анжела в сльозах вилетіла з кімнати, у кабінеті запала тиша. Елеонора Аркадіївна повільно опустила каблучку в коробочку. Вона вперше подивилася на Алісу не як на бруд, а як на рівного суперника.

 - Ви врятували нам статки, - сухо констатувала мати.

 - Я врятувала Макса, - відрізала Аліса. - А ваші статки мені до лампочки.

   Вона подивилася на Макса, очікуючи, що він підійде, обійме її або скаже, що все закінчилося. Але Макс виглядав спустошеним. Він дивився на контракт, що лежав поверх звітів.

 - Ти зробила це, щоб відпрацювати гроші? - тихо запитав він, не піднімаючи очей.

 - Що? - Аліса остовпіла.

 - Ти розрулила ситуацію як професіонал. Значить, угоду закрито? Ти виконала свою частину бартеру понад норму.

   Це був удар під дих. Аліса зрозуміла: Макс настільки звик, що все навколо має ціну, що просто не міг повірити в безкорисливий вчинок. Для нього її допомога була лише фінальним акордом у їхньому договорі.

 - Так, Демидов, - прошепотіла вона, відчуваючи, як усередині щось обривається. - Угоду закрито. Вважай, що я відпрацювала кожну копійку.

   Вона розвернулася і вийшла, вирішивши, що цей «тюнінг» її серця зайшов занадто далеко.