Глава 11. Викриття

   Ранок після балу мав бути ідеальним, але в домі Демидових тиша завжди була передвісником бурі. Аліса прокинулася від того, що Макса не було поруч, а в коридорі чулися приглушені, але різкі голоси.

   Коли вона спустилася до малої вітальні, сцена нагадувала трибунал. У центрі стояла Анжела, переможно стискаючи в руках якийсь аркуш паперу. Елеонора Аркадіївна сиділа в кріслі, пряма як струна, а Макс стояв біля каміна, і його обличчя знову перетворилося на непроникну маску.

 - Ох, ось і наша зірка, - Анжела обернулася до Аліси з отруйною усмішкою. - Скажи, люба, а п’ять мільйонів, це фіксована ставка за роль нареченої чи ти береш погодинну оплату?

   Серце Аліси пропустило удар. На столику лежав той самий контракт, який вони підписували в її затопленій квартирі. Мабуть, хтось із прислуги або сама Анжела обшукали речі Макса.

 - Максиме, я чекаю на пояснення, - голос Елеонори був тихим, але в ньому бриніла сталь. - Ти притягнув до нашого дому найману акторку з нетрів, щоб познущатися з матері? Щоб зруйнувати репутацію прізвища перед Різдвом?

 - Це не те, чим здається, - почав Макс, але Анжела перебила його.

 - Це саме те! У мене є копія цього документа. Або ця дівка зникає звідси протягом години, а ти, Максе, офіційно оголошуєш про наші заручини на вечірньому прийомі. Або завтра цей контракт буде в усіх таблоїдах. Вибирай, твоє кохання за бартером чи крах імперії Демидових.

   Аліса подивилася на Макса. Вона чекала, що він скаже, що контракт, це формальність, що все змінилося. Але Макс мовчав. Його щелепа була щільно стиснута, а погляд спрямований у підлогу. Відповідальність, про яку він говорив у пильній бібліотеці, зараз душила його сильніше за будь-яку краватку.

 - Максе? - тихо покликала Аліса. Він підвів очі, і в них вона побачила не того чоловіка, який цілував її вночі, а холодного бізнесмена, звиклого рахувати збитки.

 - Йди до своєї кімнати, Алісо. Я все вирішу, - сухо кинув він.

 - Вирішиш? - Аліса відчула, як до горла підступає клубок. - Ти знову хочеш усе купити? Анжелу, репутацію, мене?

   Вона зрозуміла, правда вилізла назовні в найбільш невідповідний момент, і зараз Містер Досконалість знову обирав свою золоту клітку. Але Аліса не була б собою, якби просто здалася.

 - Знаєш що, Анжело? - Аліса ступила до неї, ігноруючи холод у кімнаті. - Ти можеш друкувати цей контракт хоч на туалетному папері. Але є речі, які в ньому не прописані. І їх ти не купиш навіть за всі акції Демидових.

   Вона розвернулася і вийшла, не чекаючи відповіді. Але в голові у неї вже зрів план. Якщо цей дім звик до правил та ультиматумів, значить, настав час грати по-крупному.