Глава 3

Дуже, дуже важко дивитись на веселого хлопця з щирими очима і думати, що він хотів з тобою підло повестись. Адже не можна собі уявити кому що люди можуть просто гратися чужими почуттями. Тим більше такі симпатичні, як чесно призналась собі Марійка. Макар знову кожного дня був на робочому місці, то ходив з інструментами у руках, то загравав до дівчат, то їй підморгував. І дивлячись назавжди життєрадісного, запального хлопця, просто неможливо уявити ситуацію, у якій він принижує та зневажає інших.

Стараючись не відволікатись від роботи, Марія поринула у тяжкі роздуми. Адже мама її ніколи не обманювала, завжди старалась чесно розказати ситуацію і пояснити можливі виходи. Але зараз її слова виглядали настільки дивними, настільки не збігалися з побаченим, що дівчина просто заплуталась. Та не забувала одним оком слідкувати, як механік легко піднімає важкі ящики, жартує та звично стряхує буйною чуприною. В ці моменти він був настільки красивим, як доглянуті актори з телепередач.

З іншої сторони, в тих передачах один обман всі ці дружелюбні відкриті люди є лише створеним образом. Може, дійсно прийти на танці? Дівчата неодноразово кликали... Рішення було прийнято і одразу після роботи Марія кинулась додому. Потрібно було встигнути багато справ: і приготувати вечерю, і попередити маму про відсутність, і нарядитись. Добре, що про побутові зручності тато з мамою подумали першим ділом. На кухні все було облаштовано сучасно. Плита і мікрохвильова піч з радістю розігріють зарання підготовані напівфабрикати, які зберігались у величезній морозилці.

У місцевий клуб дівчина йшла дещо нерішуче. Приєдналась до компанії сусідок, які жваво балакали в очікуванні розваг. Вони здивувались, адже Марія ніколи не ходила на танці. Але, трохи по-дружньому пожартувавши, втратили інтерес до мовчазної супутниці. Їм і так було про що поговорити, адже, на відміну від Марії, вони активно спілкувались між собою і обмінювались плітками.

Клуб виявився дійсно цікавим місцем, сільрада зробила пристойний ремонт і поставила хорошу апаратуру. Тому по стінах ковзали кольорові плямки, музика гриміла, а молодь витанцьовувала на свій манер. Та детально усе розглянути Марії не вдалося. Завмерлу дівчину одразу схопили за руку і потягнули у вир танцю. 

- Василю, та що ти твориш? – прошепотіла Марія однокласнику, який міцно притискав її до себе у піруетах. Проте хлопець не почув, тому прийшлось повторити голосніше.

- Танцюю. Скільки років уже мріяв з тобою потанцювати, окрім як на гуртку. А тебе все не було та не було. – Василь пробував перекричати музику, так і не відпускаючи тонкий стан. – Мало у нас, дуже мало хороших танцівниць.

На наступний танець її перехопив інший знайомий, потім ще. Марія і не уявляла, що можна в їхньому селі так гарно проводити час. Виявилося, що хлопці і дівчата дуже дружні і з радістю прийняли її у свою компанію. Але градус вечірки наростав, адже дорослих на ній не знайшлося. Лише молодь від 18 років, яким уже потрішки почало гарячити кров спиртне, потайки випите у темному кутку. Танці ставали дикішими, а поведінка – вільнішою.

За загальним шумом уже було важко розчути власні думки, не те що слова кавалера. Тому Марія вирішила тихенько вийти з танцполу і передихнути на лавці. Дівчина була у ваганнях: може, взагалі тихенько піти додому? Адже така компанія їй перестала подобатись. Уже доходило до півночі, так довго гуляти вона не планувала. А сусідки, з якими вона прийшла, і не збиралась зупинятися.

Ногу прийшлось розтерти, від незвички м'язи почали нити. А ще й ці каблуки! Не треба було так старатися вирядитись, все від марнослав'я. Краще розстібнути і дати щиколотці відпочити. Марія тихо сиділа на лавці, думаючи, що її відсутності ніхто не помітив. Але вона помилялася, адже шумний, розпашілий Василь вернув з юрби і вхопив її за руку. Навіть нічого не кажучи, він почав тягнути дівчину у напрямку танцюючих. Люди навколо трохи посунулись, не припиняючи тріпатись під сучасні ритми. Від різкого руху вона рвучко піднялась на ноги, але йти за Василем не захотіла.

І танцювати уже не хотілося, і розщіпнута босоніжка не давала такого шансу. Тому дівчина захиталася, усім своїм тілом виражаючи спротив. Василь був сильніший і навіть не звертав уваги на спроби Марії зупинити цей наглий напад.

- Василю, та що ти робиш! – дівчина нарешті наважилась підвищити голос, адже молодик не збирався полишати задуманого. – Відчепися!

Вона ляснула його по руці і нарешті привернула увагу.

- Марійко, та чого ти? – здивувався хлопець голосом випившої людини. – Ходи, ще трошки потанцюємо! Зараз починається найцікавіше! Повільні танці-жманці!

Він трохи похитав бровами, натякаючи на більш близькі обійми.

- Вибач, мені додому пора. – Марія, яка до цього старалась позитивно сприймати навколишнє, раптом з усією ясністю помітила яскравий макіяж дівчат, тісний контакт у повільних танцях, навіть самовпевнену усмішку спітнілого Василя. Їй просто стало противно. Вона не хотіла, не хотіла танцювати з ним. То чому хлопець продовжував тягнути за руку і так гидко усміхатися?

- Пусти мене. – вже наполегливіше сказала дівчина.

- Чого це? Сьогодні ти моя пара. – він їй підморгнув і спробував обняти за талію. - Нарешті, добре відпочинеш, а то тебе ніхто з хлопцями і не бачив. Може, і дізнаєшся, що таке справжній мужчина.

- Що ти таке кажеш? - Марія висмикнула руку. Ось ці непристойні пропозиції, про які говорила мама. Це точно вони. І Василь миттєво підтвердив її побоювання. Лице гидко скривилось і він міцно взявся за передпліччя, не залишаючи сумнівів у своїх намірах. Поки Марія пробувала розщепити міцні пальці, які уже причиняли їй біль, він сильно та різко притягнув її до себе, аж дівчина вискочила з розстібнутого босоніжка.

Друга нога на каблуку негайно підвернулась, розкидаючи срібні зірочки болю перед очима. Марія почала падати просто на хлопця, який був повністю задоволений таким поворотом. Він одразу облапив її і притиснув до себе міцніше, не забуваючи пхати руки у недозволені місця. Людям навколо було байдуже, всі стрибали та веселились, займаючи практично кожен вільний сантиметр. Та й розчути щось у такому гаморі було неможливо. А може, зі сторони все виглядало досить пристойно. Ну, посперечались хлопець з дівчиною, помирились і танцюють.