Глава 42. Зустріч із втіленням фатуму

Вадим хотів презентувати коханій Мартіні сині троянди, такі ж самі надзвичайні і феєричні, як вона сама. Із постів у мережі достеменно знав, що вона полюбляє білі орхідеї, але сьогодні, відчував, станеться щось таке, що переверне його життя.

Коли він побачив дівчину на подіумі, серце стиснулося від захвату. Красуні дуже пасувала ніжно-бежева сукня, котра робила фігуру ще більш витонченою і тендітною. Морозов настільки розхвилювався, що на мить забарився і втратив блондинку з поля зору. Він пішов бродити довгими коридорами у пошуках коханої. Як на диво, її телефон був поза зоною, тому доводилося сподіватися тільки на удачу. Чоловік запитував зустрічних про місцеперебування Ельзи та Марті, однак, ніхто нічого не знав – усі були заклопотані власними виступами.

Як же над ним посміялася доля… Хто б міг продумати, що йому назустріч крокуватиме ефектна брюнетка з синіми очима, яку він точно не сподівався побачити саме тут. До нього наближалася власна дружина – Мілана Морозова, навіть не ховаючи цинічну посмішку.

***

Соболевський заледве не впустив телефон від здивування, хоча Мілана попереджала, що колишнє кохання дасть про себе знати. Чоловік миттю опанував себе і вже спокійно відповів:

— Привіт, Каріно. Готовий тебе вислухати, – голос Марка звучав відсторонено, хоча серце вмить ожило, заполум’яніло, пробуджуючись від сну, розтоплюючи кригу самотності і безнадії.

Він готовий пробачити цій жінці все, прибігти на допомогу в будь-яку годину дня і ночі. Тільки Мартіна своєю ангельською красою і безпосередністю змогла б відкинути його минуле, котре продовжувало отруювати його життя. Але чарівна дівчина миттю він нього втекла, мотивуючи, що має коханого. Якби тільки знову не повернулася Каріна, він зайнявся б пошуками Марті і відбив її у загадкового залицяльника. Зараз же голову туманили спогади про Каріну, їхнє спільне божевільне минуле, перекреслюючи всі надії на щасливе майбутнє з іншою дівчиною.

— Ох, Марку. Облиш офіціоз, тільки не зі мною, – з придиханням муркотіла Каріна Борн, – Нас з тобою скільки всього пов’язує. Навіщо заморожуєш мене арктичним холодом, а раніше ж був таким гарячим? Як тільки згадаю, ммм…

— Що ти хочеш від мене? – намагався абстрагуватися, однак відчував, як миттєво забракло повітря. Голова пішла обертом від емоцій, бажання повернення колишніх щасливих днів і ночей.

— Любий! Я просто хочу пригадати з тобою наше шалене минуле і закласти засади спільного майбутнього. У мене вільний сьогоднішній вечір, і я хочу провести його тільки з тобою. Якщо, звичайно, впустиш мене через годину в своє затишне гніздечко. Ти не проти?

— Каріно, – зболено протягнув Марк, ведучи внутрішню боротьбу сам із собою. Як виявилося, він даремно думав, що майже позбавився залежності від неї, але час не зміг вилікувати рани, – Приїзджай.

— Я обов’язково завітаю на вогник. Цілую, мій любий, – Каріна натиснула на відбій.

На обличчі Соболевського проступило сум’яття в суміші з запізнілим каяттям. Проте він відкинув погані передчуття і з головою поринув у нову авантюру, яку безсумнівно влаштує Каріна. На губах нарешті розквітла посмішка, котра змінила його виснажене недосипанням обличчя. Чоловік вмить підірвався з крісла і поспішив до виходу з будівлі, нашвидкуруч даючи вказівки своєму помічнику, щоб замінив його на церемонії нагородження переможців. Марк палко прагнув зустрітися з недосяжною мрією останніх років, котра пообіцяла незабутній вечір.

***

Мартіна вилетіла кулею з кабінету Марка Соболевського, вкрай схвильована його пропозицією. Вона бігла і розуміла, що, насправді, з першого погляду закохалася у Вадима Морозова, і більше ніхто їй не потрібний, щоб відчувати себе щасливою. Так, вона зовсім недовго знає Вадима, але готова відкритися перед ним, впустити в своє досі самотнє життя. Палаючі щічки охолоджувало повітря, яке різко розрізала її тендітна фігурка. Зненацька блондинка на когось наштовхнулася і заледве не втратила рівновагу від зіткнення.

— Вибачте, – заплющивши очі від сорому, пробелькотіла дівчина.

— Марті! – верескнула Ельза, відкидаючи вбік ніжку від стільця, – Мене хтось замкнув у кімнаті і я бігла тебе рятувати. З тобою все гаразд?

— Мене врятували від нападу озвірілих моделей. Більше я не хочу брати участь у подібних конкурсах. Все занадто жорстоко і непередбачувано, – видихнула блондинка, поправляючи волосся.

— Мартіночко, який жах! Сподіваюся, це Вадим тебе знайшов і врятував?

— Ні, спонсор цього заходу Марк Соболевський. Хм, такий собі нахабний жагучий брюнет в твоєму смаку.

— Головне – з тобою все гаразд, а Вадим ще тебе відшукає. Тут скільки людей, що неважко загубитися.

— Ельзо, давай поспішимо на вручення нагород. Можливо, щось і нам перепаде? – Мартіна вирішила змінити тему, щоб не згадувати прикрий епізод.

Дівчата побігли у розкішний зал для нагородження фіналістів. І недарма, саме зараз оголосили переможця цьогорічного конкурсу молодих дизайнерів. Як на диво, Ельза отримала перше місце за креатив і цікаві ідеї. Модельєрці запропонувало співпрацю відоме агентство, вона підписала кілька вигідних контрактів на пошив одягу та отримала суттєву грошову винагороду. Марті одержала запрошення на фотосесію від рекламного агентства, набір елітної косметики і величезний букет квітів.

***

Мілана підійшла впритул до законного чоловіка та провела наманікюреними пальчиками по його щоці:

— Привітики, Вадимчику. От ми і зустрілися. Останнім часом вдома майже не перетинаємось, але ми ж можемо цілком випадково опинитися в одному місці. Уяви собі, зовсім випадково! – засміялася Кицюня, не стримуючи переможної усмішки.

— Ну, привіт, – у горлі Морозова пересохло від хвилювання. Він і думати забув про дружину та свої обіцянки почати все спочатку.

— Любий, як там поживає твоя дівчина? – промуркотіла Мілана.