Глава 17. Провокативне відео

— Та що в кінці-кінців сталося? Поділишся своїми фантазіями? – невизначеність почала ще більше дратувати Морозову. Вона підійшла впритул і вчепилася в сорочку чоловіка, вимагаючи дивитися в очі.  Почувся тріск і кілька ґудзиків попрощалися з матерією.

— Якщо не розумієш, то сама можеш глянути! – роздратовано вигукнув Стилет, віддираючи від себе чіпкі пальчики. Він підійшов до комп’ютера і ввімкнув запис. Замиготіли кадри так швидко, що брюнетка не могла нічого второпати.

— До чого тут журналісти? – повела плечем крижана красуня.

— Якби не вони, то нічого б цього не сталося! І якби не мої обережні дії відносно нашого плану помсти, то … Чого мені жалкувати, якщо власними руками зруйнував своє щастя, – бізнесмен стиснув кулаки, – Заюню, крихітко, ти вже бачила це відео, але з іншого ракурсом. Скажу точніше – сама приймала участь в розігруванні дешевої комедії, – він ще раз запустив відео, але повільніше.

— Стилете, ти опустився до того, щоб шпигувати за мною?

Перед очима дівчини на екрані промайнули події сьогоднішнього дня. Зі сторони вона побачила, як розкішний автомобіль Морозова під’їзжає до будинку. Ось чоловік намагається її добутися. Мілана стрімко відвернулася від екрана, бо далі за сценарієм йшов поцілунок.

— Це ж ти нагородила мене почесним титулом «великий мафіозі». От і вирішив дізнатися, як ти проводиш час. Можеш це називати шпигунством — твоє право, – констатував бізнесмен.

— Тоді покажи мені відео, де я зранку кидаюсь у мух капцями, – Мілана вміла бути уїдливою і завжди себе вважала правою, щоб не сталося.

— Хотів би на це подивитись.

— Це жарт!

— Невже?

— Ну, і не вір. Не збираюсь відповідати за свої дії навіть перед «великим мафіозі».

— Мілано, чому ж ти не хочеш додивитися відео? Далі там дуже цікаво … — чоловік прокрутив запис уперед і зупинив на сцені поцілунку.

— Ти ревнуєш? – грайливо запитала крижана красуня.

— Заюню, ти обрала цього негідника Морозова, – те, що планувалося як питання, прозвучало обвинуваченням.

— Ой, Стилете. Ти застряг на відео з поцілунком, але не продивлявся, що було пізніше. Скажи чесно, ти далі бачив?

— Навіщо?

Замість відповіді дівчина натиснула на продовження відео. На диво, крім чіткої картинки, звук також був на високому рівні. Якщо коханий з якогось дива надумав слідкувати за нею, хай знає все, а не захлинається ревнощами.

— Що це? Навіщо ти згадала моє ім’я в такий момент? – здивовано підняв брови чоловік.

— Тому, що ти небайдужий мені! Продовжуй смакувати подробиці відео на самоті, а я пішла. Набридло спостерігати цю комедію, – Мілана дійсно попрямувала до виходу.

— Зачекай, Заюню, не так швидко, – сильні пальці зімкнулися на тонкому зап’ястку красуні. Бізнесмен обійняв і міцно притиснув її до себе.

— Знаєш, я дійсно подумав, що ти мене розлюбила, а нахабний Морозов став володарем твого серця, – Стилет занурився обличчям у довге розпущене волосся коханої, яке пахло трояндовими пелюстками.

— Ти мені так і не сказав, чому скільки років плануєш помсту Вадимові, – прошепотіла Мілана.

— Спочатку я хотів мстити і тобі, Заюню. За ці дев’ять років так багато змінилося … — задумливо відповів бізнесмен.

— Що?! – розширені від подиву сині очі ошелешено глянули на чоловіка.

— Усе – правда. Я всі ці роки жив однією помстою. І раптом у моє життя вихором увірвалася та, яку я вважав причетною до смерті дуже близької мені людини. Як я тебе ненавидів за причинене мені зло, але все виявилось зовсім не так, як я вважав спочатку.

— Я не вбивала твою дівчину! – Мілана спробувала виборсатися з обіймів Стилета, – Невже ти зараз увіткнеш мені у спину отруєний ніж? – холодок страху поповз по шкірі.

— Невже ти боїшся мене? Дивно, - чоловік посміхнувся, - Ти що, замішана в убивстві? Допомогти сховатися від поліції?

— Знущаєшся? Я нікого не вбивала! Достатньо перекручувати слова! – очі дівчини запалали від люті.

— Заспокойся, Заюню. Я вже зібрав достатньо доказів, тому можу сказати, що ти непричетна до смерті моєї сестри.

— Сестри? – Мілані захотілося дізнатися більше, тому вона сміливо зазирнула в очі коханцеві, - Я ж не знала.

— Подібні фокуси зі мною не проходять, люба. Пестощі не допоможуть тобі розкрутити мене на відвертість.

— І не збиралася. Хотіла спитати зовсім інше. Чому ти повірив у моє кохання до Вадима? – поцікавилася Морозова, проводячи долонькою по шиї бізнесмена.

— Зіронько, тобі завжди всього мало: грошей, кохання, відданості. Ти шукаєш ще і ще, живеш за принципом – усе найкраще мені. От і подумав, що ти могла спокусити його подарунками. Хоча я можу дати тобі більше, набагато більше. Але ти ведеш якісь незрозумілі свої ігри, дивись – дограєшся.

— За кого ти мене приймаєш, Стилете? Кохання само полонить людину по вінця, подарунки тут ні до чого. Хм, я не розтану від замилування від звичайного віника з квітів.

— Слідкуй за своїми словами, ти видаєш власну хижацьку натуру. Що на рахунок ножа у спину … — розтягував слова брюнет.

— Що? – крижана красуня з силою сіпнулася, намагаючись розірвати міцні обійми, які зводили з розуму.

— В якій мелодрамі ти це почула?

— Я не дивлюсь рожевих серіалів, захоплююсь тільки детективами, – запротестувала Заюня.

— Ось де простягається фантазія твоєї вбивчої натури, – посміхнувся краєчком губ власник нічного клубу.

— Достатньо! – Мілана замахнулася рукою до щоки Стилета, щоб дати гучного ляпаса.

— Не порівнюй мене зі своїм легкодухим чоловіком, – розсміявся брюнет, вхопив її долоньку і поцілував, – Ти зголодніла, Заюню? – улесливо запитав він.

— А як думаєш? Не відмовлюся від найсолодшого десерту.

Світ закрутився навколо, стираючи невиказані слова і підозри. Гарячі почуття нахлинули з шаленою силою, звівши нанівець невдалу спробу раз і назавжди покінчити з палким романом.